zlatasidorowa
17.11.2020 16:13

проведите обсуждение на тему «Огораживания: за и против». Выскажитеот имени лендлордов и крестьян. Как складывалась судьба людей, которые, по выражению Т. Мора, «съели овцы»? Что явилось итогом огораживания? (ответ краткий)

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
почемучка105
29.01.2021 19:18

Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.

Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.

Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.

Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії

0,0(0 оценок)
Ответ:
бра4
24.11.2020 12:34
Нартов Андрей Константинович

Нартов Андрей Константинович [1693 — 16(27).4.1756, Петербург], русский учёный, механик и скульптор. В токарне Московской школы математических и навигацких наук путь от рабочего до её руководителя (1705—12). С 1712, работая в Петербургских придворных мастерских, становится личным токарем Петра I, а в 1723 — руководителем токарни. В 1718—20 был в Германии, Англии, Франции, учился у П. Вариньона в Париже. Научная и общественная деятельность Н. многогранна: начиная с 1712 разработал и построил ряд механизированных станков для получения копированием барельефов и произведений прикладного искусства, а также др. станки, в том числе первый в мире токарно-винторезный станок с механизированным суппортом и набором сменных зубчатых колёс (1738); с 1723 участвовал в создании Триумфального столпа (в честь Петра I и побед в Северной войне) в Петербурге (Эрмитаж, Ленинград); в 1724 представил проект создания "Академии разных художеств", в которой предлагал обучать не только рисованию, скульптуре, архитектуре и т.п., но и различным техническим наукам: строительству, обработке металлов, конструированию и др.; в 1733 создал механизм для подъёма "Царь-колокола"; в 1742—1743 руководил Академией наук и художеств. Написал книги "Достоверные повествования и речи Петра Великого" (1727) и "Театрум махинарум" (1737—1756, сохранилась в рукописи), в которой описал конструкции многих станков.

Лит.: Васильев В. Н., Сочинение А. К. Нартова "Театрум махинарум", в кн.: Русская культура и искусство, [т.] 1, Л., 1959 (Тр. Гос. Эрмитажа, т. 3); Загорский ф. Н., Андрей Константинович Нартов, Л., 1969.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота