Суть конфликта традиционного общества и индустриального

Решили монголы ввести на земле русской такие же порядки, как и в других покоренных ими землях. Прибыли на Русь монголы с намерением пересчитать все население, потому и в народе прозвали их «численниками». Население они переписывали по домам и устанавливали поборы. Самая большая подать — выход, которая взималась мехами и была очень велика. Но, помимо выхода, на людей налагали подводные и военные повинности, по которым население должно было давать лошадей, а само служить в войске монгольском. Собирать дань, доставлять ее в Орду и набирать войско из русских людей должны были баскаки. Собирали для этого специальные отряды, в которых много было и русских, но все командиры (десятники, сотники, темники) были монголы. С этих отрядов баскаки следили за сбором дани и держали в повиновении население. От дани и других повинностей монгольские ханы освободили только церковников и монастыри, рассчитывая на поддержку духовенства, в чем и не ошиблись: часть церковников, как и часть князей, «верой и правдой» служила поработителям русской земли, призывая народ к смирению.

Ще будучи переяславським князем, Володимир Мономах виступав із закликами про єднання руських князів та за припинення міжусобних війн. Також він уславився походами проти половців, завдавши їм низку нищівних поразок. Усього Мономах здійснив 83 великі походи, узявши в полон 300 половецьких ханів. Один із великих походів відбувся в 1103 р., під час якого половці не витримали натиску руських князів і кинулися тікати з поля бою. Ще успішнішим був похід 1111 р., коли руські війська, підійшовши аж до Сіверського Дінця, захопили багато половецьких міст. Володимир Мономах відіграв неабияку роль і в укріпленні кордонів Київської Русі та спорудженні оборонних укріплень на півдні по річках Сула, Рось та Дніпро.
Таким чином, Володимир Мономах був не тільки організатором, а й активним учасником боротьби з половцями, чим здобув неабияку славу і популярність серед населення Київської Русі. Недарма київське віче в 1113 р. запросило його на київський престол. Характеристика правління Володимира Мономаха починається із заслуховування повідомлення одного з учнів, який розповідає, за яких обставин князю вдалося прийти до влади.