A) Определите три последствия английской революции Б) Сформулируйте причинно-следственную связь на основе социально-политических революций середины XVII- конец XVIII.
!!

1.б) 1801 – 1825 г. 2.б) Александра I; 3.а) 12 июня 1812 г. 4. в) Багратион. 5.а) крестьянина Герасима Курина 6.б) Англии; 7. в) Николая I. 8.а) Александр Муравьев;
9. б) Конституция; 10.а) Пестелем; 11.б) 14 декабря 1825 г. ;12.б) императору; 13.а) Грузии; 14.г) разделения властей. 15.а) Священный Союз16.б) Н. Н. Новосильцеву;

17.а) указ о вольных хлебопашцах - 2. 1803 г. б) Тильзитский мир -4. 1807 г.

в) создание Священного Союза - 3. 1815 г. г) Бородинская битва - 1. 26 августа 1812 г.

18 .Декабрист-Участник русского дворянского революционно-освободительного движения завершившегося восстания 14 декабря 1825 года .

Капиталист - 1. Представитель господствующего класса в капиталистическом обществе. 2. перен. разг. Разбогатевший человек; богач. Крестьянин- Сельский житель, занимающийся возделыванием сельскохозяйственных культур и разведением сельскохозяйственных животных как своейосновной работой

Особливості елліністичної культури. Процес культурного розвитку в період еллінізму проходив в нових умовах і мав значні особливості в порівнянні з попередніми часами. Ці нові умови створювались в розширеній окуймені, в тій частині земель де жила людина елліністичної епохи. Якщо до того людина відчувала себе перш за все жителем невеликого полісу в Греції абл сільської общини на Передньому Сході, то в епоху еллінізму посилилось переміщення і змішування населення. Розширення оточуючого людину світу, знайомство з новими умовами життя і місцевими, часто дуже давніми, традиціями розширювали ментальний світогляд, розвивали творчі задатки кожної людини, створювали сприятливі умови для культурної творчості. В період еллінізму гається подальший розвиток господарства, зростання суспільного і особистого багатства соціальних в і окремих людей. Елліністичні суспільства мали добрі матеріальні здібності, частина яких могла бути витрачена на фінансування культури. Змінилася і роль держави в розвитку культури. Елліністичні монархи, маючи величезні матеріальні ресурси намагалися направити процес культурної творчості в потрібне їм русло, виділяючи значні кошти на це. Особливо вони намагалися перетворити столиці і свої резиденції на важливі культурні центри. Вони за до себе видатних митців і вчених. Такі колективи були утворені в Антіохії, Пергамі, Сіракузах, Афінах та в інших містах. Але найбільший культурний потенціал був зосереджений в Александрії при царському дворі Птоломеїв. Так засновник династії Птоломеїв Сотер заснував особливу установу, присвячену дев’яти музам, і назвав її музеєм. Музей був сукупністю приміщень де жили, навчалися і працювали науковці. В кінці ІІІ ст. до н.е. Александрійська бібліотека налічувала понад 500 тис. папірусів, більша частина яких була зосереджена в бібліотеці Музею. На утримання музею гроші виділялися з царської казни. Завдяки підтримці царської династії Музей перетворився на щось на зразок міжнародної академії, потужний науковий та культурний центр. Елліністична культура стала синтезом грецької полісної та давньосхідної культур, в котрому переважала грецька культура. Визнаною мовою була грецька мова у формі загальногрецької мови койне, на якій спілкувались всі освчен елліністичного суспільства і на якій була написана більшість книг. Взагалі елліністична культура була закономірним продовженням і розвитком тих напрямів, жанрів та ідей, що виникли у Греції в V-IV ст. до н.е. Вплив давньосхідної культури на розвиток елліністичної культури виявив себе в основному не в загальному плані, а у внесенні до елліністичної культури ряду нових ідей і досягнень.