ответ:В период своего расцвета Монгольская империя была крупнейшим и могущественным государством в мире. Ее история начинается с Чингисхана, который в начале 13 века объединил разрозненные монгольские племена под единым знаменем, создал уложение законов и определил место Монгольской империи в истории мира.
Сам Чингисхан был не особо верующим человеком. В те времена большинство монголов придерживалось традиционных языческих верований – шаманизма. Чингисхан спокойно относился к представителям разных религий и отдавал большее предпочтение личным качествам человека.
Внуком Чингисхана был Бату, известный в русской истории как Батый, завоевавший русские княжества в 13 веке. Какой веры придерживался этот монгольский хан доподлинно неизвестно до сих пор. Очевидцы – современники Батыя называют его то христианином, то мусульманином, то представителем языческих верований.
Сын Батыя – хан Сартак был христианином. Его воспитала кормилица – сирийская христианка. Сартак был очень набожным ханом, принимал у себя епископов, освобождал церкви от налогов, соблюдал посты и часто молился. Кто знает, как бы повернулась история, если бы этот хан не умер совсем молодым, а вслед за ним и его брат.
В середине 13 века правителем Орды становится брат Батыя - Берке, еще в молодости принявший ислам. Вера Берке позволила ему укреплять связи с Волжской Булгарией, государствами Средней Азии и арабским миром. Тем не менее, принятие ислама правителем Орды не сделало это веру популярной в широких слоях монгольского общества. При хане Берке Золотая Орда отделилась от Монгольской империи, став самостоятельным государством.
В начале 14 века правителем Золотой Орды становится хан Узбек. В условиях серьезной конкуренции за власть, взойти на престол Узбеку мусульмане Орды. Видимо в благодарность за это Узбек объявляет ислам официальной религией государства. Современники называют Узбека очень религиозным человеком. Впрочем, вера не помешала хану Узбеку заключить династический брак с дочерью Византийского императора.
В это время как таковой Монгольской империи уже не существовало. Она распалась на Золотую Орду, Чагатайский улус, государство Хулагуидов и империю Юань. Территория современной Монголии находилась в составе империи Юань, где основной религией был тибетский буддизм. Именно поэтому тибетский буддизм и является религией современных монголов.
Русские же княжества находились под игом мусульманской Золотой Орды, традиционно называя ее представителей татаро-монголами. Когда в начале 1420х годов Золотая Орда распалась на независимые ханства, Русь окончательно освободилась от долгого и тяжелого ордынского ига.
Объяснение:
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за до гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.
1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?
Провідним освітнім центром Русі-України був Софійський собор, де продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим.
2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?
У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіту.
3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?
«Ізборники»
5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині XI — першій половині ХIII ст.?
Це було пов’язано з посиленням політичної ролі удільних князівств і розбудовою їхніх столиць. Значно збільшувалася кількість споруд, але зменшувалися їхні розміри. Також спрощувалися й архітектурні форми. Замість шестистовпних будівель поступово з’являлися чотиристовпні. Змінювалася техніка кладки стін.
6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?
У другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.
Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.). Згодом за його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові. У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові.
7) Як розвивалася усна народна творчість?
У другій половині XI — першій половині ХIII ст. в Русі-Україні продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.
Серед народної творчості цього періоду слід відзначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождякнязя та його дружини. Билини доповнювалися новими сюжетами про боротьбу з половцями
8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду?
Від другої половини XI ст ігалося справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Набував поширення новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.
9) Яким був найбільший собор Русі-України?
Софійський собор
10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?
