Землі Чехословаччини які були менш розвинені

Семиле́тняя война́  (1756—1763)  — крупный военный конфликт  xviii века, один из самых масштабных конфликтовнового времени. семилетняя война шла как в  европе, так и за океаном: в  северной америке, в странах  карибского бассейна,  индии, на  филиппинах. в войне приняли участие все европейские великие державы того времени, а также большинство средних и мелких государств европы, некоторые  индейские племена.  уинстоном черчиллемвойна даже была названа «первой  мировой войной»[3]. войну считают колониальной, так как в ней столкнулись колониальные интересы  великобритании,  франции  и  испании, а также первой окопной  — из-за применения в войне большого количества  редутов  и других быстровозводимых укреплений — и первой артиллерийской войной: число пушек в ней с 1756 года  — 2 на 1000 штыков, с 1759 года  — 3—4 пушки на 1000 штыков и 5—6 пушек в 1761 году. основное противостояние в европе происходило между  австрией  и  пруссией  из-за  силезии, потерянной австрией в предыдущих  силезских войнах. поэтому семилетнюю войну называют также  третьей силезской войной. первая (1740—1742) и вторая (1744—1748) силезские войны являются составной частью  войны за австрийское наследство. в шведской война известна как  померанская война  (швед.  pommerska kriget), в канаде  — как«завоевательная война»  (.  the war of the conquest) и в индии как  «третья карнатская война»  (.  the third carnatic war). североамериканский театр войны называют  франко-индейской войной. обозначение «семилетняя» война получила в 80-х годах xviii века, до того о ней говорили как о «недавней войне».

Формальне об'єднання Німеччини в політично та адміністративно єдину національну державу офіційно відбулося 18 січня 1871 р. в Дзеркальній залі Версальського палацу у Франції. Князі німецьких держав зібралися, аби проголосити Вільгельма Прусського імператором Німецької імперії після капітуляції Франції у франко-пруській війні. Неофіційно, перехід більшості німецькомовних народів до федеративної держави тривав протягом майже століття. Об'єднання виявило низку разючих релігійних, мовних, соціальних та культурних відмінностей серед жителів нової нації, тому акт 1871 р. можна уявити як лише один епізод в послідовності більшого процесу об'єднання.