Могулистан (середина XIV-начало XVI вв.)
К середине XIV века улус Чагатая распался. В его восточной части, включавшей Юго-Восточный Казахстан и Кыргызстан, было создано государство Могулистан. А в западной части, в Мавераннахре было создано государство эмира Тимура. Историк Мухаммед Хайдар Дулати писал, что территория Могулистана простиралась на 7-8 месяцев пути.
Этнический состав государства составляли дулаты, канлы, уйсуны, аргыны, жалаиры, барласы и другие тюркские племена, а также тюркизированные монгольские племена – арлат, чорас, калучи.
Основатель государства - эмир Пуладчи из племени дулат. Вожди племени дулат в улусе Чагатая играли ведущую роль еще с середины XIV века. Не имея права на престол, он в 1348 году возвел на трон 18-летнего чагатаида Тоглук-Тимура. Фактически власть оставалась в руках эмира Пуладчи. Его основной целью было отделение Могулистана от Мавераннахра и создание независимого ханства. Правителями - ханами в Могулистане были представители династии чагатаидов. Тоглук-Тимур хан стал основателем династии, находившейся у власти до начала XVI века. Столицей государства он сделал город Алмалык.
СОРИ ЙЕСЛИ НЕ ПРАВИЛЬНО
1)Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя
2).Обрання Івана Виговського гетьманом відбулося за складних і важких, суперечливих обставин, в умовах зіткнення різних протидіючих сил. (Влітку 1657 року помер Богдан Хмельницький, який заповідав гетьманську булаву своєму сину Юрію. Але потім відбувається дві козацькі ради: у Чигирині та в Корсуні – і, в підсумку, гетьманом стає Іван Виговський. Юрій не міг бути гетьманом, тому що йому ще не виповнилося 20 років)
3)У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.Водночас гетьман Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Москвою.
4)передбачав
утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації – Великого Князівства Руського. Воно складалось з Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, а верховна влада в ньому, як військова, так і цивільна, мала належати гетьману, якого обиратимуть пожиттєво.
За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову – судовий трибунал з українським діловодством; фінанси, включаючи карбування монет, також передбачались самостійними.
Армія мала налічувати 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців.
Щороку гетьман мав право подавати польському королю реєстр із 100 козаків кожного полку для нобілітації (надання шляхетства).
Передбачалася також ліквідація Берестейської унії.
В галузі культури передбачалось заснування в Україні двох університетів, розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень.
