ответ:Економіка Індії в період британського правління (1858–1947) носила колоніальний характер і була, поруч з армією і цивільною адміністрацією, важливим інструментом управління підкореними територіями. Економіка окремих територіальних утворень (президентств, провінцій, «тубільних князівств») мала свою господарську спеціалізацію і не завжди була орієнтована на Загальноіндійський ринок. Британська влада проводили політику стримування національної консолідації різних народів і підтримували територіально-господарську роздробленість колонії. Важливими віхами в розвитку індійської економіки були будівництво залізниць і портів, а також поява фабричного текстильного виробництва.
Нові промислові підприємства з'являлися навколо жвавих портів і вздовж залізничних магістралей. В аграрному секторі впроваджувалися сучасні зрошувальні системи з використанням насосів і високотоварне господарство плантації. У багатьох містах з'являлися електростанції, банки, страхові компанії, відділення пошти і телеграфу, університети, коледжі, видавництва та лікарні
Объяснение:
В киевский, удельный период и период централизованного Русского государства слово село имело несколько взаимосвязанных значений: «жилище, обитель, место пребывания»; «поселение» — как в общем значении (в Повести временных лет: «и бьраци не бываху в нихъ, но игрища межю селы, и схожахуся на игрища, на плясанья и на вся бѣсовьскыя пѣсни»[3]), так и противопоставляемое городу («И нача ставити по градомъ церкви и попы, и людие на кресщение приводити по всемъ градом и селомъ там же»[3]); «имение, владение, усадьба (с землей)»; также сохранялось древнее значение «поле, пашня»[4]. В Древней Руси селом также называлась отдельная часть княжеского или боярского поместья (соответствовавшая вилле в Империи Каролингов), управлявшаяся сельским старостой[5]. Село могло принадлежать не только князю («и есть село ея [ княгини Ольги ] Ольжичи и до сего дни», там же[3]), боярину или помещику (в более позднее время), но и архиерею или монастырю («токмо остася дворъ манастырескъ Печерьскаго манастыря и церкви, яже тамо есть святаго Дмитрея, юже бѣ далъ Ефрѣмъ и съ селы», там же[3]).
