Объяснение:
Македонія стала чекати приводу, аби втрутитися в грецькі справи. І він знайшовся: у Греції спалахнула війна. Об’єднання полісів на чолі з Фівами звинувачувало місто Фокіду в пограбуванні Дельфійського храму. Філіпп II втрутився у війну й покарав фокідян. Це уславило його як захисника грецьких святинь.
У цей час в Афінах з’явилися політики, які вважали, що об’єднати Грецію зможе саме Македонія. Філіппові II пропонували організувати спільний похід проти Персії, а також прийти до Греції та об’єднати грецькі поліси. Проти такого плану різко виступив відомий красномовець Демосфен, який чудово розумів, що прихід царя Македонії в Грецію означатиме втрату незалежності та відмову від демократії. Його викривальні промови проти Філіппа II назвали філіппіками.
Демосфену вдалося організувати союз Афін, Коринфа й Мегар, Аргоса проти Філіппа II. Спарта відмовилася брати участь у війні.
Біля міста Херонея 1 вересня 338 р. до н. е. відбулася битва, у якій греків було розбито. В Афінах почалася паніка. Але на місто цар Македонії не пішов. Йому була потрібна покірна, а не розгромлена Греція. Філіпп II відпустив полонених і запропонував мир. За це його було навіть проголошено почесним громадянином Афін.
Після цього в Коринфі було скликано представників усіх полісів і створено Загальногрецький союз. Македонського царя оголосили гегемоном союзу. Філіпп II ставав головнокомандувачем, у його розпорядження греки віддавали флот і сухопутну армію. Філіппу II доручили бути організатором спільного походу на Персію.
Проте Філіппу II не судилося здійснити цей похід. Його було підступно вбито. Армія проголосила царем сина Філіппа II - двадцятирічного Александра III (336-323 pp. до н. е.), у якому вбачала нового лідера походу на Персію.
1.книга Эрнеста Ренана, посвящённая Иисусу из Назарета.
2. 12 апостолов
3. в 4 веке
4. Христианские ценности не актуальны в наши дни, поскольку сама религия является не актуальной. (не только эта, но и другие).
Задание 2.
а) Первый - равенство всех людей перед Богом. В православии изначально перед Богом все равны. Протестантизм придерживается принципа предопределения - деления всех людей на избранных и осужденных еще до их рождения.
Второй аспект связан с социальным неравенством. Христианство признает, что люди неодинаковы по своим физическим и интеллектуальным , имеют разные личностные и духовные качества.
б) Христианство само по себе очень мирная религия, в отличии от Древнеримской, так как в римской есть множество богов, войн, ссор между богами и людьми, когда в Христианстве все достаточно все поспокойнее. В Римской религии ты должен приносить дары, постоянно молится Богам, когда в Христианстве по сути только нужно быть хорошим человеком. Христианство начало очень быстро распространятся. Римляне. видя религию и гонения на христиан, понимали, что их презирают не за их религию, потому-что в разных уголках Рима люди могли молится тем богам, лому хотят.
Объяснение:
