Установить відповідність між особами та їхні характеристиками

Неоспоримой заслугой этого союза являлось то, что он заложил основы международной торговли.
В 1158 г. город Любек, быстро достигший блестящего расцвета вследствие усиленного развития торговли в Балтийском море, основал германскую торговую компанию благодаря такому положению, а также и тому, что в те времена, вследствие несовершенства мореплавания, корабли избегали длинных переходов, в него стали заходить все суда, и он приобрел большое значение. Образование вышеупомянутых торговых компаний и является началом Ганзы. Первая ганза возникла во Фландрии, где в 1200 г. в городе Брюгге, который в то время являлся первым торговым городом севера, образовалось товарищество из 17 городов, с определенным уставом, которое вело оптовую торговлю с Англией и носило название ганзы; товарищество это, впрочем, не приобрело политической самостоятельности.

«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом[1].

Объяснение:

Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.

Основну частину коштів на видання альманаху пожертвував Микола Верещинський.

Зміст альманаху

У передмові («Передслів'я», с. III—VI.) альманаху підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису,[2] проте приписується Маркіяну Шашкевичу.

Передмова закінчується словами вдячності людям, які спричинилися до підготовки і появи цієї книжки. На першому місці: «Поклонися, Русалко наша, низько Всечесному Сподареві Миколі Верещинському, що тобі звелів зродитися…»[3]

Далі матеріал розташований у чотирьох частинах:

Пісні народні

Фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка Івана Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич) «Передговор. К народним руським пісням» (с. IX—XX). Розділ «Пісні народні» поділений на підрозділи «I. Думи і думки» та «II. Обрядові пісні»