Який статус відповідав складу та характеру діяльності Центральної Ради у лютому-липні 1917 року: А) громадська організація; Б) український революційний парламент; В)тимчасовий загальнонаціональний представницький орган.

Вкажіть діячів українського національного відродження в Наддніпрянщині першої половини ХІХ ст. :

А) Іван Франко Б) Іван Котляревський В) Михайло Драгоманов Г) ПетроГулак-АртемовськийД) Григорій Квітка - Основ’яненко Е) Андрей Шептицький

До основних положень «Пактів і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика належать положення:

А) Україна – незалежна держава під протекторатом шведського короля Б) Україна – автономія в межах Речі Посполитої В) територія України складається з Чернігівського, Київського і Брацлавського воєводств Г) влада поділяється на 3 гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) та судову (Генеральний суд) Д) необмеженість прав гетьмана Е) державна релігія – православ’я Є) гарантом збереження прав і привілеїв Війська Запорозького виступав король Речі Посполитої.

Суверенне «Руське князівство», створюване за Гадяцьким трактатом, передбачало:

А) незалежність України Б) васальну залежність від Польщі і Литви В) васальну залежність від Московської держави Г) автономію в межах Речі Посполитої

Учасники: студенти, радянські військові фахівці, робочі, Комуністична Партія Китаю.

Лідери: Сунь Ятсен, Чан Кайши, Мао Цзедун:

в Китае ,Индии Завдання: незалежність країни; надання статусу домініону.

Учасники: робочі, жінки, діти, Індійський Національний Конгрес (ІНК).

Лідери: М. К. Ганді.

Форми боротьби: проведення хартала (день молитов і посту), політика-співпраці з владою (відмова вести з англійцями справи, служити в їх адміністрації, приймати нагороди британського уряду, діти не повинні відвідувати урядові школи, бойкот англійських продуктів та промислових товарів, підтримка національної промисловості і ремесла), акції протесту, демонстрація.

Підсумки: підписання угоди (1931 р)

История Минска показывает развитие крупнейшего белорусского города и отражает исторические события региона в течение более 950 лет. Ранние поселения восточно-славянских племён кривичей и дреговичей в долине реки Свислочь на территории современного города относятся к IX веку. Эта территория входит в состав Полоцкого княжества в X веке. Первое летописное упоминание о Минске было в 1067 году в связи с битвой на Немиге. В XIV—XVIII веках Минск находился в составе Великого княжества Литовского и Речи Посполитой. В январе 1793 года город вошёл в состав Российской империи и быстро развивался в период промышленной революции XIX века. Минск был захвачен немецкой армией в 1918 году во время Первой мировой войны (1914—1918) и передан Германии в соответствии с Брест-Литовским мирным договором. После поражения Германии и подписания Компьенского перемирия 11 ноября 1918 года, город был освобождён. 25 марта 1918 года в Минске была провозглашена независимость Белорусской Народной Республики.

Герб Минска (1991)

Почтовый блок, посвящённый 950-летию первого письменного упоминания о Минске (2017)

Минск стал столицей 5 января 1919 года после провозглашения Советской Социалистической Республики Белоруссия (ССРБ) в составе РСФСР. В период советско-польской войны (1919—1921) город был занят армией Польской Республики. Период фашистской оккупации во время Великой Отечественной войны (1941—1945) является самым трагическим в истории города: погибли более 70 тысяч минчан, город был полностью разрушен за исключением нескольких зданий. Антифашистское движение в городе и взаимодействие подпольщиков и партизан нанесли существенный урон оккупантам. Красная Армия освободила Минск 3 июля 1944 года. Благодаря усилиям всей страны и энтузиазму советских людей, город был восстановлен в кратчайшие сроки. В 1974 году Минску было присуждено почётное звание города-героя.

Минск является столицей независимой Республики Беларусь после распада Советского Союза в 1991 году. Это крупнейший экономический, политический, культурный и научный центр страны.