Хозяйственная деятельность человека сначала ничем не отличалась от хозяйственной деятельности любых стадных животных. Особенно много сходных черт с хозяйственной деятельностью людей можно найти в деятельности обезьян, муравьев, пчел и других стадных животных и насекомых. Иначе говоря, человек по-прежнему почти ничем не отличался в этом отношении от других живых существ. Изменения наблюдались только в структуре мозга и в новых присвоения полезных человеку благ. Главное различие между людьми и прочими существами основано на большом мозге человека современного типа. Также люди по числу внутримозговых связей значительно превосходят любых млекопитающих. Первоначальной хозяйственной деятельностью было присвоение благ природы путем охоты и собирательства. Никакого производства благ не существовало. Поскольку не было производства благ, не было и трудовой деятельности в узком смысле этого термина. Следовательно, не было и орудий труда. Вместо этого люди находили или делали виды охотничьего оружия: деревянные и костяные дубины и копья. Этого было вполне достаточно для охоты. Позже стали использовать аналогичное каменное оружие. Только в конце периода появилось составное оружие. Поскольку животные как объекты охоты в то время были крупными (мамонты, северные олени, бизоны), охота вынужденно являлась коллективным занятием.
а)Юрий Котермак
Объяснение:

НОВИНИ
ЛЮДИ
РОЗРОБКИ
ЛЮДИ
Українець, який керував найстаршим університетом Європи
Багато хто із нас звик думати, що українці через статус бездержавного народу не долучилися до найвизначніших наукових і культурних звершень світу. Але останнім часом ця думка розвіюється рядом фактів. Один із них — історія Юрія Котермака, який був ректором Болонського університету — найстарішого навчального закладу Європи.
Про народження та становлення цієї особистості залишилося мало даних. Відомо лише, що Юрій Котермак з’явився на світ близько 1450 року в українському місті Дрогобич у родині солевара. За місце народження у майбутньому колеги наділять науковця прізвищем "Дрогобич", під яким він й увійде до історії світової науки.
Незважаючи на скромний статус батька, юному Юрію вдалося отримати гідну освіту. Його першим вчителем став місцевий священник. Далі ж українець відправився до Кракова, де 1473 року здобув ступінь магістра у тамтешньому університеті.
Але його серце та наукові амбіції прагнули більшого. У XV столітті всіх вільних духом студентів вабила Італія, де народжувалася культура Відродження. Флоренція та Болонья стали осередками цього процесу. В останній розташовувався найдавніший університет Європи, що славився своїми вільними звичаями. Наприклад, у Болонській вищій школі могли навчатися та викладати жінки.
Саме у цьому університеті Юрій Дрогобич після свого навчання у Польщі проходив курс із медицини та із вільних мистецтв. Там 1478 року він дістав звання доктора філософії. Чотирма роками пізніше у його скарбниці з’явився новий статус — доктор медицини.
Із 1478 по 1482 роки Юрій Дрогобич читав лекції із астрономії в Болонському університеті. Колеги навіть обрали українця ректором закладу на два роки (посада не передбачала більший строк).
Надалі науковець вирушив до Папського престолу до Риму, де видав свій астрономічний трактат "Прогностична оцінка 1483 року". Це перша відома друкована праця, написана українцями. У ній Юрій Дрогобич подав сво з астрономії та географії та висунув гуманістичне за своєю сутністю припущення — що людський розум здатен пізнати Всесвіт.
Вочевидь, із останньою думкою був згоден і найвідоміший учень Юрія Дрогобича — Миколай Коперник, який подарував світові вчення про те що, усі планети нашої космічної системи обертаються навколо Сонця. Великий поляк був студентом Котермака під час останньої "викладацької каденції" українця — у Краківському університеті. Юрій Дрогобич працював там із 1487 року і аж до самої смерті у 1494 році.
Українець Юрій Дрогобич — науковець, визнаний світом
