Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.
Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.
І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам
Объяснение:
Особенности развития культуры России в XVII в.: переплетение традиционного религиозного и светского мировоззрения. Если в XIV—начале XV в. на первое место вышла живопись, а в XV—XVI вв. ее сменило зодчество, то в XVII в. передовые позиции принадлежали литературе.
В XVII в. столетие стало временем расцвета самобытной русской культуры, которая не только бережно относилась к традициям предшественников, но и отчасти оказалась открытой для лучших мастеров и произведений культуры ряда европейских стран и народов самой России. Вместе с тем и власть и Русская православная церковь следили за тем, чтобы культурные новшества не подрывали основ культурной традиции русского народа.
Объяснение:
