Після Полтавської битви значно посилився наступ на українську державність. Окрім прямого тиску, російська адміністрація, аби мати привід для втручання в українські справи, розпалювала ворожнечу між старшиною, гетьманом та простим населенням тощо.
Полтавська битва змінила політичну карту Європи. Перемога Петра І висунула Росію на одне з провідних місць у тогочасній європейській політиці. Міць Швеції та Польщі фактично було підірвано назавжди. Для України наслідки Полтавської битви виявилися вкрай несприятливими: російський уряд став на шлях ще більшого обмеження автономії Гетьманщини.
Царський уряд поставив собі за мету підпорядкувати господарське життя Гетьманщини економіці Росії та перетворити українські землі на надійне джерело своїх прибутків. Царські заходи насамперед стосувалися торгівлі.
На початку 18 ст. козацька Україна мала традиційно широкі торговельні зв’язки з Центральною та Західною Європою. Петро І своїми указами прагнув перекрити звичні торговельні шляхи, змусивши українські купецькі валки повернути до Росії.
Подібних заборон та обмежень уживав російський уряд і щодо ввезення в Україну чужоземних товарів. Такі заходи мали примусити українців купувати замість іноземних вироби молодої московської мануфактури.
Стримувала розвиток торгівлі й митна політика: встановлене на російсько-українських кордонах мито використовувалося не для збагачення української державної скарбниці, а надходило до Москви.
1.Звериный стиль — орнаментальный стиль, возникший самостоятельно в ряде мест, строящий свои узоры из элементов условного изображения сначала только зверей, а затем человеческих фигур и птиц, полностью подчиняя изобразительные мотивы ритмам декоративного неизобразительного искусства
2. Например, в Египте и Месопотамии звериный стиль появился в 5 тысячелетии до нашей эры, а в Индии и Китае – в 4 тысячелетии, а в России при Майкопской культуре – также в 4 тысячелетии. В Евразии стиль распространился в до нашей эры у скифоф, саков, сарматов, алтайцев и прочих. А в 9 веке до нашей эры стиль распространился в Северное Причерноморье, в Прикаспийский регион, Урал.
3. «Золотой человек» на крылатом барсе стал одним из национальных символов Казахстана. Копии сакского воина установлены во многих городах Казахстана, одна из них венчает монумент Независимости на главной площади Алма-Аты.
Всего в Казахстане, в результате археологических раскопок, было найдено пять захоронений с так называемым «золотым человеком»: второй «золотой человек» найден в Кургане Аралтобе, третий в Шиликтинском кургане Байгетобе, четвёртый под Нур-Султаном и пятый «золотой человек» найден в могильнике Талды Каркаралинского района.
4. В 50 км к востоку от Алма-Аты находится грандиозный курганный комплекс, состоящий из 45 земляных пирамид высотой от 4 до 15 метров. Большинство могильников воры разграбили ещё в древности, но боковая гробница кургана Иссык оставалась нетронутой до 1969 года.
