Экономика России во 2 четверти 19 века. Назовите районы преобладания барщинной системы, оброчной, районы различных форм феодальной эксплуатаци, районы, где помещичьи хозяйства не имели большого значения.

 Князья вновь присоединённых земель становились боярами московского государя. Княжества преобразовывались в уезды и управлялись теперь наместниками из Москвы. Наместники назывались также боярами-кормленщиками, так как за управление уездами получали корм с населения — часть налога, величина которого определялась прежней платой за службу в войсках. Процветало местничество — это право на занятие той или иной должности в государстве в зависимости от знатности рода, заслуг предков перед Московским князем. Постепенно складывался централизованный аппарат управления.

Абсолютна монархія в Німеччині, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, мала певні особливості.Полягали вони, передусім, у тому, що цей абсолютизм встановлювався на загальному тлі феодальної роздробленості, тож абсолютна монархія утвердилася не в масштабах усієї держави, а нарівні окремих князівств. Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.