1. Конституция Н.М. Муравьева. 1.1. Создана в «Северном тайном обществе».
1.2. Содержание документа:
1.2.1. Власть – ограниченная, конституционная монархия.
1.2.2. Император – исполнительная власть
1.2.3. Народное вече (парламент) – законодательная власть.
1.2.4. ……

У березні 1190 року війська Фрідріха I Барбаросса переправилися в Азію, рушили на південний-схід і, після страшних втрат, пробилися через усю Малу Азію, але несподівано після переходу через Тавр імператор потонув у річці Салефе. Частина його війська розійшлася, багато загинули, інших герцог Швабії Фрідріх VI привів в Антіохію, а потім до Акри. Кіпр потрапив під владу хрестоносців. Облога Акри йшла погано внаслідок розбрату між французьким і англійським королями, а також між Гі де Лузіньяном і маркграфом Конрадом Монферратським, який заявив по смерті дружини Гі претензії на єрусалимську корону й одружився на Ізабеллі Єрусалимській, сестрі й спадкоємниці померлої СибіллиПісля взяття Акри хрестоносці діяли в'яло й не наважилися рішуче напасти на Єрусалим, хоча й робили слабкі спроби. Нарешті, у вересні 1192 р., було укладене перемир'я із Саладіном: Єрусалим залишився у владі мусульман, християнам було дозволено відвідувати святе місто. Після цього Річард відплив у Європу.Хрестоносці також намагалися взяти під контроль Тір, але були переможені мусульманами. Мешканці Тіру по Захір аль-Дін Атабека, правителя Дамаску, до у захисті свого міста від франків з обіцянкою здати місто йому. Коли франки були переможені, мешканці Тіру не здали місто, а Захір аль-Дін коротко сказав:

Те, що я зробив, я зробив заради Бога і мусульман, а не через бажання золота і королівства.

В 1920—1930-е ГОДЫ

Видный советский государственный деятель, возглавлявший в годы Великой Отечественной войны Центральный штаб партизанского движения при Ставке Верховного Главнокомандования, П.К. Пономаренко в 1982 году утверждал, что «в мирное время во всенародной борьбы в тылу врага в случае возникновения войны практически не разрабатывались… не существовало никаких инструкций и наставлений по этим во Не уделялось должного внимания материально-технической подготовке к подпольной и партизанской борьбе… В военных академиях, школах и курсах во партизанской войны и её тактики не уделялось должного внимания…»1. Это утверждение столь осведомлённого в данной области руководителя объясняется тем, что три с лишним десятилетия назад во организации партизанской борьбы были засекречены и стали достоянием гласности относительно недавно. Но подготовка к ней в нашей стране не была секретом для противника. Например, 14 сентября 1941 года в указаниях разведывательного отдела тылового района немецкой группы армий «Север» о мероприятиях по борьбе с советскими партизанами отмечалось: «Партизанская организация не является импровизацией войны. Уже многие годы советская военная литература издавала книги и статьи о значении и организации партизанского движения. Русские уже давно настроились, по крайней мере с идейной стороны, на партизанскую борьбу»