5 Король Польши Владислав берёт взаймы у господаря Молдовы Петра I 4000 рублей серебром Мы, Владислав, Божьей милостью король Польши, владетель Литвы и Руси и господин многих других земель... доводим до сведения всех... что пан Пётр, воевода Молдавский, наш зять и друг, одолжили нам четыре тысячи рублей серебром на три года, начиная с этого поста, а мы обещаем ему, и его брату Роману, и всем его детям вернуть эти четыре тысячи рублей полностью через три года до начала поста. А если мы не вернём деньги к вышеозначенному сроку, то отдадим этому воеводе залог — наш город Галич и область, к нему относящуюся... А они будут держать эту землю до тех пор, пока мы не вернём полностью эти четыре тысячи рублей. 3 февраля, 1388 года, Луцк. 1. Охарактеризуй отношения между Молдовой и Польшей во времена Петра I Мушата. пошта (письмо официальное сообщение,

1.Так как атмосфера сельской местности имеет большую концентрацию кислорода, то жизнь в сельской местности будет полезнее для любого человека, нежели жизнь в городе.

2. ВЫВОД диетологов, сделанный на основании биохимического изучения пищи (её онкологического качества) городской и деревенской пищи: вероятность заболевания онкологической патологией у жителя деревни в 15 раз меньшая, нежели у горожанина.

3. Сельские жители облучаются радиоактивными лучами в 4 – 10 раз меньше, чем горожане, следовательно у сельских жителей вероятность заболеть онкологическим заболеванием в 4 – 10 раз меньшая.

4. В отношении психического здоровья жизнь в деревне значительно лучше, чем жизнь в городе.

5. Комфортабельные условия жизни горожан. Для удобства сделано все: и магазин на 1-ом этаже, и балкон, центральное отопление, отдельное помещение для кухни, спальни и т. д. А у сельского жителя в доме есть подвальное помещение для хранения овощей, запасов на зиму и чердак, где можно сушить белье, хранить фрукты..

Ініціатори створення “Руської трійці” прагнули внести революційні зміни в тогочасну літературу шляхом впровадження в неї народної мови. Вони займалися збиральницькою, дослідницькою, видавничою й публіцистичною діяльністю в сфері широкого кола гуманітарних наук (народознавства, фольклористики, мовознавства, літературознавства,історіографії та інше), а також літературно-художньою та перекладацькою діяльністю. Їхні виступи були спрямовані на утвердження живої розмовної мови в літературі, на створення цією мовою шкільних підручників, на впровадження рідної мови в повсякденний ужиток інтелігенції тощо.

«Русалка Дністровая» – збірка, видана в 1837 році в Будапешті, авторами якої були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Це перша народна книга, що поклала початок новій демократичній культурі на західноукраїнських землях. Її зміст пронизаний тяжінням до традицій власної державності та політичноїнезалежності, возвеличенням національно-визвольної боротьби, поетизацією народних героїв (Морозенка, Довбуша, козаків, гайдамаків). Основна частина тиражу «Русалки Дністрової» була конфіскована, й тільки двісті примірників розійшлося по Галичині й Україні. Після виходу в світ «Русалки Дністрової» діяльність «Руської трійці» припиняється, але все ж таки поступ у національному відродженні продовжується.

У 1846 році в Лейпцігу вийшла публіцистична стаття Якова Головацького «Становище русинів в Галичині», в якій були формально визначені основні програмні засади українського національного руху. Наслідком діяльності у дусі цих програмних засад стало видання братами Яковом та Іваном Головацькими альманаху «Вінок русинам на обжинки» (Відень, 1846–1847 рр.). Цей альманах продовжував традиції «Руської трійці».

Слід погодитися з думкою І. Франка, який оцінив діяльність “Руської трійці” (зокрема видання “Русалки Дністрової”) як “явище наскрізь революційне”. Ця революційність полягала перш за все у розриві із старою традицією літератури церковнослов’янською мовою. Вони ввели народну мову галицьких українців в літературну і довели, що між їхньою мовою і мовою наддніпрянських українців немає суттєвих відмінностей – отже, вони становлять один і той самий народ. Тому їхня діяльність стала віхою у розвитку українського національного руху в Галичині, подібно до діяльності Кирило-Мефодіївського товариства в Наддніпрянській Україні.