В период, когда Киевское государство распалось на отдельные самостоятельные земли-княжества, в Центральной Азии сложилось Монгольское государство. Объединение монголов в мощное государство завершил хан Темучин (с 1206 г. его называли Чингисханом, то есть главным ханом). Он и был организатором первого похода на Русь. На Руси завоевателей называли монголами или татарами (по названию одного из племён в Монголии). Первая битва русичей против новых кочевников произошла на р. Колке в 1223 г. Она закончилась поражением объединённого войска русичей и половцев. Новый поход возглавил внук Чингисхана Батухан,или Батый, как его называли на Руси. На протяжении 1237—1238 гг. Батыева орда опустошила земли княжеств Северо-Восточной Руси и в 1239 г. двинулась на княжества Юго-Западной Руси. В марте того же года Батый овладел Пере-яславом, на протяжении октября монголы захватили и опустошили Черниговскую землю, после чего отошли на юг.
Ставши гетьманом України, І.Мазепа намагався зміцнити її шляхом згуртування молодої української політичної еліти, яку на той час являли собою козацтво і шляхта. Скориставшись зі сприятливої міжнародної обстановки, гетьман почав збройну боротьбу проти царської Росії, політика якої за Петра І мала на меті ліквідацію української державності. Цар заради ння цілісності своєї держави загравав з українцями і цим тримав їх в покорі. Карл XII став би дуже небезпечним Петру І, якби зміг вдало скористатись союзом з гетьманом. В той час від України залежала доля всієї Північної війни. Тому-то Петро 1 в своїх маніфестах давав обіцянки свято дотримуватись тих віковічних прав, з якими малоросійський край вступив під владу московських царів. Коли ж війська гетьмана і короля були розгромлені в Полтавській битві, Петро І у відповідь на "просительні пункти" 1.Скоропадського висловився, що малороси повинні бути вдячними за велике благодіяння, виявлене їм захистом проти шведів. Поразка 1.Мазепи зумовлена ще декількома причинами: відсутністю підтримки його політики широкими народними масами; незавершеністю процесу формування молодої політичної еліти України; військовою поразкою союзника Мазепи — короля Швеції Карла XII.
Трагедією українського суспільства стало те, що дві такі яскраві політичні постаті, які стояли на державницькій платформі — І. Мазепа і Петрик Іваненко виступили не в союзі, а в протиборстві. Це протиборство символізувало собою непримиримі суперечності, що роздирали тоді Україну, перетворювали її в руїну.
З погляду Петра І, "...гетман свою конечную неверность явил..,. ...изменил и переехал к неприятелю нашему, королю шведскому". А з погляду історії, національно-визвольна боротьба І. Мазепи, незважаючи на поразку, забезпечила більш як на півстоліття існування української державності, посилила потяг до свободи.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
