Задания по реформам управления Петра 1. 1. Составить схему, отразив в ней новые органы власти и управления, созданные Петром Великим, и взаимосвязи между ними.
2. Назвать коллегии и описать их направление деятельности.
3. Перечислить основные последствия указов 1714 года и Табели о рангах 1722 года.
4. Назовите основные итоги реформ управления Петра 1.

Нас  запросили до вілли (будинку заможних городян) бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Можна взяти із собою свою «тінь» - так римляни називали друга чи супутника гостя. За дверима будинку раби візьмуть ручну поклажу, тут же гості мають залишити взуття. Тепер, через невеличкий затишний двір гості ідуть до атріуму(зали-вітальні) з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою. Перед бенкетом раби допомагають гостям перевдягнутись у святкове вбрання і супроводжують до їдальні. Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на особливих ложах. Разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Протягом усього вечора грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей. На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок запивали вином або водою. Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця. Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці. Замість того, щоб прибирати зі столу, раби зазвичай виносили повністю весь стіл, а натомість приносили новий, на якому гостям пропонувалися фрукти, горіхи, медове печиво. Страви запивали великою кількістю вина.Коли ми прибули до колізею то я побачив там велику арену на якій проводилися бої а такох випускали різних тварин

Для экономики была характерна многоукладность: крупное капиталистическое произ­водство соседствовало с патриархальным крестьянским хозяйством, по­луфеодальным помещичьим, мелкотоварным в городе и деревне. Сло­жились резкие диспропорции по основным отраслям экономики: бурный рост промышленности контрастировал с рутинным состоянием сельско­го хозяйства. Затянулся процесс первоначального накопления капитала. Это открыло дорогу для широкого проникновения в экономику России иностранных инвестиций.

Российское общество (особенно сельское население) было слабо подготовлено к капиталистическим отношениям. Патриархально-общин- ное сознание и наивный монархизм большинства населения мешали активному восприятию коренных перемен в экономике страны. Госу­дарство, в силу своей абсолютистской сущности, продолжало оказывать решающее воздействие и на экономику, и на эволюцию социальной структуры.

Несмотря на быстрый темп развития капитализма во второй полови­не XIX в., модернизация России растянулась на довольно длительный срок и имела догоняющий характер по отношению к передовым капита­листическим странам того времени.