Социально-ориентированная рыночная экономика в странах Западной Европы и США. (понятие, причины перехода европейских стран к социально-рыночной экономике, последствия такого перехода)

Головними чинниками народної моралі споконвічно були ідеали добра, милосердя, людяності, такі категорії, як честь, гідність, працелюбність.

Передусім шанувалося почуття любові до батьків. Ця етична вимога, що відповідала Божій заповіді «Шануй вітця твого і матір твою», втілювалося в народних прислів'ях та приказках: «Хто мамку зневажає, того Бог карає»; «Хто не слухає неньку, послухає біду»; «За мамині сльози — Бог долю зморози»; «За маму і тата — тяжка розплата». Моральним обов'язком дітей була до батькам по господарству, догляд за ними у разі хвороби, немічності, вияв повсякчасної уваги, шани й турботи. «Якби я ся вирік тата-мами,— говорили в Карпатах, — то мене би ся Бог вирік». До батьків, як правило, зверталися на «Ви»: до матері — «пані-матко», «мамо», «нене»; до батька — «неню», «дєдю», «пане-батьку», «батьку».

Искусство в Древнем Египте играло роль сопровождения культовых и религиозных обрядов. Пирамиды, храмы, гробницы, скульптурные статуи и настенная живопись становились произведениями искусства. Их назначением было связывать мир богов и мир людей.
Труд художников считался священным действием. Поэтому в Древнем Египте зодчие, скульпторы, живописцы были богатыми высокопоставленными лицами. Многие играли роль жрецов. Они были знаменитыми и уважаемыми людьми. Художники гордились своими произведениями, но были ограничены в проявлении свободы творчества, устоявшиеся каноны мешали развитию их художественного таланта. Платон отмечал, что египетский художник не имел права вносить в свое творчество что-либо противное религии.