Відповідь:
5. Перехід Великої Британії до політики вільної торгівлі. Із завершенням промислового перевороту зріс економічний і політичний вплив підприємців Англії. Збільшилося їх представництво в парламенті, що зумовило загострення боротьби навколо «хлібних законів» і протекціоністської політики держави. Промисловці були невдоволені подвійно. По-перше, у відповідь на запровадження мит на ввезення хліба європейські країни відповіли підвищенням мит на англійські промислові товари. По-друге, високі ціни на продовольство в країні змушували британських підприємців платити робітникам більшу зарплатню, ніж на континенті.
У 1838 р. у Манчестері - центрі текстильної промисловості Англії - було створено Лігу боротьби проти «хлібних законів» на чолі з підприємцями Річардом Кобденом і Джоном Брайтом. Вона повела активну агітацію за негайне скасування ввізних мит на хліб, відмову від протекціонізму і перехід Британії до фрітреду - вільної безмитної торгівлі. Промисловці сподівались, що у відповідь на дозвіл безмитного ввезення хліба в Англію інші країни знизять або взагалі скасують мито на імпорт англійських промислових товарів.
Пояснення:
1. Нормандское завоевание усилило королевскую власть и положило начало образованию централизованного государства в Англии.
2.Потому что в Англии парламент создали крупные феодалы, для контроля самого короля. Во Франции Генеральные штаты созывались самим королем, для борьбы с папами, и поначалу они практически не участвовали в управлении государством.3. Судебная реформа Генриха II привнесла в Англию суд присяжных, каждый мог за определённую плату миновать суд местного феодала и обратится в королевский суд. Военная же реформа позволяла рыцарям освободиться от обязательного участия в военных походах за особый взнос. Так же король вернул народное ополчение, им управлял шериф – королевский чиновник, управляющих графствами. Шериф собирал налоги с населения, преследовал нарушителей порядка.
4. В Генеральных штатах участвовали три сословия, они заседали отдельно друг от друга, и собирались вместе только для принятия общего решения. Английский парламент состоял из двух палат: Палаты лордов и палаты общин. Ни одна палата не могла принять окончательного решения без другой.
5. Английский парламент существует с 1265 года, следует, он существует 754.
