Установіть хронологічну послідовність подій - повстання киян проти Іззяслава

- смерт Ярослава Мудрого

- зїзд князів у Любечі

- прихід до влади Володимира Мономаха

-об'єднання Галичини та Волині -смерть Романа Мстиславовича

По смерті князя Данила (1264) його королівство розпалося. Спочатку влада  перейшла  до Василька Романовича (1264- 1269).  Для нього, м’якого й поступливого, цей тягар виявився непосильним. Не маючи вдачі володаря, він не спромігся зберегти ні централізованої влади, ні територіально-політичної цілісності королівства. Влада його поширювалася лише на Західну Волинь зі стольним містом Володимиром. Поновилася удільна система. Сини Данила отримали:  Лев  — Галицьку й Перемишльську  землі, Шварно -  Холмську й Белзьку землі та Чорну Русь (Західна  Волинь),  Мстислав  -   Луцьк  зі Східною Волинню і Теребовлянщину. Коли ж Василько Романович помер, його землю успадкував син Володимир. Володимир Василькович після смерті свого батька в 1269 році зайняв престол у Володимирі (Волинському) й став правитиземлями Західної Волині. Це був дуже освічений,  добрий, чесний, справедливий  і мужній  володар, котрий,  уникаючи  війн  із сусідами, дбав  про добробут населення, розвиток ремесел, промислів, торгівлі, сільського господарства. Попри важку хворобу займався розбудовою міст, церков і монастирів, опікувався письменством  і культурою. Він належить до найвизначніших постатей нашої історії. Саме з його ім’ям дослідники пов’язують створення другої, волинської, частини Галицько-Волинського літопису.

начало реформации в европе. обновление христианства.

реформация - это движение за переустройство церкви. реформация стала революцией в сфере сознания. учение лютера можно к 3-м главным положениям:

1. человек спасается только верой;

2. вера обретается только через милость бога и независит ни от каких заслуг человека;

3. только священное писание, слово божье, является авторитетом в делах веры.

основанная на учении лютера церковь стала называться лютеранской. учение лютера было связано:

1. недоверие церкви;

2. безнравственность служителей;

3. разочарование папы римским.