Перші товариства «Громади», як національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття. Їх засновниками і першими членами стали відомі діячі української культури М. Костомаров, П. Куліш, П. Чубинський, В. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, М. Старицький та інші. Одним із активних членів «Громади» тих часів був Т. Шевченко. Одночасно виникають «Громади» в Харкові, Одесі [1], Полтаві, Чернігові, інших містах України [2]. Оскільки громадівський рух був першою загальноукраїнською течією "Громади" виникають і на землях Галичини та Буковини у Тернополі (з 1863), Стрию, Самборі, Дрогобичі, Чернівцях, Львові, пізніше Іван Пулюй засновує у 1865 році "Громаду" у Відні яка згодом стає товариством "Січ" і діє до 1947 року. Зокрема, українофільний рух виразився в створенні та діяльності «Громад».
1) упадок некогда могущественной Османской империи
2) рост национально-освободительного движения против османского ига 3) обострение противоречий между европейскими странами на Ближнем Востоке, вызванных борьбой за раздел мира. Упадок Османской империи и рост среди подвластных ей народов национально-освободительного движения побуждали великие европейские державы к вмешательству в ее внутренние дела, тем более что ее владения охватывали важнейшие в экономическом и стратегическом отношении регионы Ближнего Востока: Суэцкий перешеек, Египет, Сирию, Балканский полуостров, черноморские проливы, часть Закавказья
