Объяснение:С. С. Уваров сформулировал знаменитую триаду «православие, самодержавие, народность», ставшую на долгие годы лозунгом российских монархов. В историю она вошла как теория «официальной народности».
Триада министра народного просвещения пришлась весьма кстати и с чисто практической точки зрения. Она не только давала николаевскому режиму идейное обоснование, но и позволяла Зимнему дворцу бороться с политическими оппонентами, опираясь на православную традицию и явную поддержку народа. Однако, как любая формула, триада Уварова имела уязвимое место. Достаточно было сделать акцент на понятии «народность», как вся конструкция приобретала противоположное значение.
365 років тому, 8 січня 1654 року, гетьман Богдан Хмельницький скликав військову раду у Переяславі. Вона увійшла в історію як Переяславська. Точні результати Переяславської ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, ухвалене радою, трактується по-різному. В радянському трактуванні історії цю подію подавали як «возз'єднання» з Росією та ставила їй пам'ятники.
Навіщо це зробив Хмельницький?
«Ой Богдане, Богданочку. Якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала», – шельмував Хмельницького Тарас Шевченко у «Розритій могилі». Але що спонукало гетьмана піти на союз з московським царем?
1648 рік, іде Визвольна війни на Запоріжжі, результатом якої стає автономія Гетьманщини. В умовах феодальної Європи проголосити незалежність гетьман Хмельницький не міг. Тож автономія була затиснута між Річчю Посполитою, Османською імперією та Московським царством. Перед тим, як домовлятися з царем, він спробував іншого союзника у боротьбі проти поляків – кримських татар, але ті Військо запорізьке зрадили. Гетьман мав вирішити, с ким будувати союз, щоб вберегти автономію.
