1.Почему Ч. Валиханов считал, что судебные реформы должны учитывать особенности местной традиционной системы управления ?
2.Как Ч. Валиханов объясняет место и роль биев в казахском обществе?
3. Почему бий-однородец в процессе своего родича с членом другого рода мог быть только адвокатом своего однородца, но не судьей его?
4. Почему идея Ч.Валиханова о сохранении народного самоуправления в Казахстане была неудобной для царского правительства?

Модернізація промисловості на початку 20 століття стала основною метою політики багатьох держав світу. Саме від темпів модернізації залежало підвищення військової могутності, розширення експорту і зміцнення добробуту громадян. Модернізація країн у цей період була розділена на дві основні моделі органічного і наздоганяючого розвитку.

Модель органічного розвитку
Така форма модернізації була притаманна США, Франції і Великобританії. Індустріальний розвиток в цих державах відбувалося поетапно і залежало від соціально економічних передумов. Так у Великобританії модернізація промисловості починалася з удосконалення важкого машинобудування.

На підприємствах встановлювалися нові верстати і двигуни. Обладнання з сталі і чавуну сприяло підняттю гірничої справи. Не відставали від модернізації і північні штати США, яких не торкнулися феодальні відносини, подібно південь держави.

На впровадження моделі органічного розвитку цим країнам знадобилося більше століття. Головною умовою модернізації було розширення зовнішнього і внутрішнього ринку. Важливим також було створення акціонерних товариств, які регулювали притоки банківського капіталу у виробництво.

Модель органічного розвитку модернізації була доступна тільки державам з політичною і соціальною стабільністю, з зміцнилася владою і наявністю великих промисловців. Така форма модернізації була прийнятна країнам, які спочатку стали на шлях промислового виробництва, як домінуючої сфери народного господарства.

Модель наздоганяючого розвитку
Незважаючи на те, що такі держави як Росія, Німеччина, Австрія. Угорщина, Італія і Японія також володіли значно розвиненим мануфактурним виробництвом, їх прилучення до індустріального суспільства проходило вельми нерівномірно.

Негативну роль у цьому зіграла істотна обмеженість матеріальних ресурсів, а також внутрішні міжусобиці, викликані соціально – політичною нестабільністю в державах. Ініціатива модернізації промисловості в таких країнах виходила безпосередньо від уряду і була позбавлена підтримки, як самих великих підприємців, так і населення.

Головним стимулом модернізації виробництва в Російській імперії стала поразка в Кримській війні, яке викликало необхідність підвищення військового виробництва. Розпочаті відразу ж після кріпосної реформи, модернізація протривала аж до 20- х років 20 століття.

Протягом цього періоду, на індустріальному становленні відображалися всі політичні події в державі, через що цей процес безліч разів обривався. Стимулом модернізації Австро -Угорщини стало її поразка у військових діях з Пруссією.

Першою азіатською країною, що вступила на шлях модернізації промисловості, стала Японія. На відміну про багатьох держав, у процесі модернізації японської промисловості значну роль зіграла ідеологія.

Імператор зумів переконати населення в тому, що є земним посланником бога і виконує його пряму місію. Якщо спочатку народ активно протестував проти зміцнення промисловості, так як головний ставка у розвитку господарства робилася на аграрний сектор, то з часом він прийняв волю імператора.

Головною особливістю наздоганяючої моделі розвитку був тотальний контроль над процесом впровадження нових технологій з боку держави.

Тактика войск монголо-татар сводилась к внезапной атаке конницей, разбиению войск противника на части и их последующее уничтожение. Сильная сторона тактики – тщательная разведка будущего театра военных действий. Сведения получали как от своих разведчиков, так и от купцов, бывавших в интересующих монголо-татар странах.

2. Начало вторжения на Русь

Наконец, монголо-татары под предводительством хана Батыя решили направить свои войска на территории нынешней России. Цель стояла все та же – покорить эти территории. Одним из первых городов, подвергшихся нападению, оказался Торжок. Сначала жители отбивались в полную силу, но надежда убывала, настолько многочисленным было монголо-татарское войско. Жителям Торжка оставалось только подороже продать свою жизнь и нанести неприятелю как можно больший урон. После двухнедельной осады Торжок был взят. 5 марта 1238 года монголо-татары проникли в пылающий город, убивая абсолютно всех: женщин, детей, стариков. Те, кто смог сбежать из города, были убиты потом, по дороге на север.

3. Монголо-татарская облава

Следующим «пунктом» в «меню» монголо-тарарских войск был захват Новгорода. Однако силы для похода на Новгород Батый мог собрать только к весне, когда все подходы к Новгороду становились непроходимыми. Поэтому войска решили двинуться на юг, оставив Новгород «на потом» . Теперь они шли широкой полосой из сравнительно небольших отрядов, подвергая страну сплошному разорению. За ними оставались лишь пожарища и убитые. Тысячи пленных тянулись за войском монголо-татар. Обозы врага становились все больше от добычи. Такого страшного разгрома Русская земля еще не знала. Монголо-татарская облава опустошила огромные территории. Завоеватели появились даже у Смоленска, но здесь их постигла неудача. Из-за оттепели растаяли болота, оставался лишь один путь, но его перекрыло смоленское войско. Завоеватели вынуждены были отступить. Жесточайшему разгрому были подвергнуты почти все города Руси. Но не стоит думать, что у монголо-татар все было замечательно. За разорение русских земель они дорого заплатили: войска были ослаблены, обескровлены непрерывными боями в Северо-восточной Руси, в половецких степях… После завоевания русских земель монголо-татары уже не могли собрать достаточно сил для совершения завоевательного похода на Запад. Героическое сопротивление русского народа и других народов нашей родины сорвало бредовые планы монгольских ханов распространить свои владения до «моря франков» и зарождавшуюся европейскую цивилизацию от разгрома кочевыми завоевателями. Когда мы говорим, что Русь Европу от монголо-татарского разгрома, то имеем в виду не только героическую борьбу русского народа против полчищ Батыя во время нашествия 1237-1240 годов. И после Батыева погрома народные массы не покорились завоевателям. Почти два десятилетия потребовалось ордынским ханам, чтобы утвердить свое господство над Русью. Это помешало хану Батыю предпринять новое нашествие на Запад.

4. Попытки сопротивления Руси

Отгремел страшный Батыев погром. Русь медленно восстанавливалась. Крестьяне и горожане, прятавшиеся в лесах, постепенно возвращались в родные села и города. В разрушенные города въезжали уцелевшие князья. Новгородский князь Ярослав Всеволодович восстанавливал порядок.

Но, несмотря на все это, угроза со стороны монголо-татар не исчезла. На Руси опасались их новых вторжений. Тем более что Батый, вернувшись после неудачного похода на Запад, основал на южных рубежах Руси сильное государство – Золотую Орду. Все русские князья съехались к грозному повелителю на утверждение. Формальное признание зависимости князьями еще не означало покорения русских земель.