ответьте на вопрос Якої позиції в національному питанні дотримувалися Тимчасовий уряд Росії та Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів? из отрывка
Доля царського правління в Росії вирішувалася в столиці. «Не буде перебільшенням сказати, що Петроград здійснив Лютневу революцію. Решта країни приєдналася до нього», — писав згодом Лев Троцький. Старий режим повалили робітники, солдати й жінкиПетрограда разом з демократичною інтелігенцією; населені неросіянами окраїни у підготовці нової революції відігравали меншу роль, ніж це було 1905 р. Швидку й практично безперешкодну перемогу революції по всій країні можна пояснити, зокрема, тим,що царське самодержавство дискредитувало себе не лише перед росіянами, але й в очах
неросіян. <...>
1917 р. робітничий рух сконцентрувався в обох столицях та російських промислових
областях. <...>

Події 1917 р. були соціальною революцією. Вивільнені в лютому національні рухи поєднували національні вимоги із соціальними. Як і серед росіян, селяни становили безперечно найчисленнішу групу більшости неросійських народів, а тому питання землі мало першочергове значення. Особливо вибухонебезпечною комбінація соціальних і національних факторів була там, де низи певної етнічної групи претендували на земельні володіння іншої етнічної групи. Рухи селянських народів заходу часто спрямовувалися не проти російської, а проти балтонімецької або польської еліти, тоді як кочовики сходу мали сутички переважно з російськими поселенцями. <...>
<...> У революції 1917 р. проявилося сплетіння соціальних і національних антагонізмів, що відображало суспільно-етнічну структуру держави.

1. Установление международных отношений:
   1) 1922г. - Рапальский мирный договор с Германией. 
Условия: отказ от взаимных материальных претензий, устанавливались дипломатически отношения.
    2) 1927г. - СССР разорвал дипломатические отношения с Англией.

2. Развитие торговых отношений:
    1922г. - Рапальский мирный договор с Германией. Одним из условий было установления режима наибольшего благоприятствования в торговле.

3. Участие в международ. конференциях:
    1922г. - Генуэзская конференция.
СССР внес предложение о всеобщем разоружении.
Англия потребовала СССР выплатить долги Императорской России, на что советская делегация ответила отказом. 

Международные отношения Северо-Восточной Руси в XIII — XV веках.

Международные отношения Северо-Восточной Руси в XIII — XV веках.

После завоевания и опустошения Русской земли монголо-татарами международное значение русских княжеств очень пошатнулось. Юго-западные русские земли подпали постепенно под власть великих князей литов­ских и Польши и на долгое время утратили свою самостоя­тельность. Северо-Восточная Русь, отрезанная Литвою и не­мецкими рыцарями от общения с Западной Европой, угнетен­ная татарским игом, которое «не только давило, но оскорбляло и сушило душу народа, ставшего его жертвой», была почти совершенно оторвана от общения с другими народами. В те­чение XIV и даже первой половины XV века международные отношения Северо-Восточной Руси ограничивались почти исклю­чительно Золотой Ордой, Византией, Литвой и торговыми сношениями Новгорода с немецкой и шведской Прибалтикой. Связь Северо-Восточной Руси с Византией поддерживалась зависимостью русской церкви от константинопольского патриар­ха. Отношения с Литовским великим княжеством определя­лись почти исключительно необходимостью обезопасить русские земли от наступления литовских феодалов. Сношения Новго­рода с прибалтийскими городами, объединившимися в XIV веке в сильный Ганзейский союз, велись в тех же направлениях, какие намечались в договорах XII и XIII веков. Характерная особенность новгородских договоров XIV—XV веков заклю­чалась в том, что хотя они и писались от имени великого князя, но фактически заключались выборными властями боярской республики, каковой был в то время Новгород, — епископом, посадником и тысяцким, иногда при участии представителей «концов» (на которые делился город) и отдельных разрядов новгородского населения.