1. Элементами политики «просвещенного абсолютизма» были: а) секуляризация церковных земель; б) «Жалованная грамота дворянству»; в) губернская реформа; г) действие Уложенной комиссии. 2. «Жалованная грамота дворянству» утверждала следующие права дворян: а) обязательную военную службу; б) создание дворянских обществ; в) дворяне становились не только собственниками земли, но и ее недр; г) власть на местах передавалась чиновникам.

3.Восстание под руководством Е. И. Пугачева произошло в: а) 1770-1773гг.; б) 1772-1775гг. в) 1773-1775гг.; г) 1773-1774гг.

4.Районы России, которые были охвачены восстанием: а) Поволжье; б) Украина; в) Дон; г) Южный Урал.

5. В восстании не принимали участие: а) башкиры; б) крестьяне; в) мануфактурные рабочие; г) дворяне.

6.Причиной восстания не было: а) голод; б) гнет помещиков; в) ограничение казачьей свободы; г) лишение нерусских народов земли.

7. Установите последовательность событий: а) губернская реформа; б) осада Оренбурга; в) взятие Казани; г) поражение под Татищевой крепостью; д) поражение под Царицыном; е) выдача с Дона Пугачева.

8.Годы правления Екатерины II:
а) 1755-1786;
б) 1762-1796;
в) 1762-1786
г) 1768-1798.

Відповідь:

Пояснення:Не задовольняючись тиском на нейтральні держави, Англія ужила виняткових заходів, намагаючись задушити Французьку республіку голодом. Інструкцією, даної 8 червня англійському флоту, англійським кораблям пропонувалося захоплювати всяке судно, незалежно від прапора, що направляється у французькі порти. Оголошення подібного роду блокади зовсім суперечило сталому міжнародному праву і торкалося насущних інтересів ряду нейтральних держав Сполучених Штатів Америки, Швеції, Данії. Данія, зокрема, все ще намагаючись відігравати роль великої морської держави, категорично відкинула англійські домагання, і міністр закордонних справ Бернсторф заявив, що датський уряд мало цікавить, що "нейтралітет Данії більш корисний однієї з воюючих країн, ніж інший".

Надзвичайно небезпечною зброєю, застосованою Англією, були шпигунство і диверсії в боротьбі з революцією у Франції, була організація найширшої служби розвідки і провокації. Буквально вся Франція кишіла англійськими агентами, якими дуже охоче ставали переслідувані дворяни, священики й інші представники кіл, що панували, до революції. Шкода, завданої діяльністю цих агентів, була винятковою. Вони не тільки збирали і перепроваджували секретні матеріали, але і були організаторами різних безладь, підбурювань, заколотів.На Сході Катерина II енергійно здійснювала свої плани у відношенні Туреччини і Польщі. Нескінченно ворожа французької революції, вона вважала невигідним передчасне пряме втручання в західноєвропейські справи і прагнула в максимальному ступені використовувати переваги, що створювала для неї війна. Тому цілком прав був Робесп’єр, коли відзначав, що "у той час, коли ворогуючі з нею держави розбиваються об стрімчак Французької республіки імператриця Росії береже свої сили і множить свої ресурси... Вона сподівається дочекатися моменту, коли зможе диктувати закони Європі й принаймні Пруссії й Австрії".

Объединение Германии (1871) — создание в 1871 году вокруг королевства Пруссия федеративного государства Германская империя из нескольких десятков независимых государств с немецким населением.

Объединение Германии вокруг Пруссии в 1807—1871

Объединение Германии традиционно рассматривают как политический процесс на протяжении 1864—1870 годов, в ходе которого Пруссия провела ряд военных кампаний против Дании, Австрии и Франции. Датой объединения Германии считается 18 января 1871 года, когда после провозглашения Германской империи прусский король Вильгельм I принял присягу в качестве германского императора.