В 510 г до н.э свергли Тарквиния Гордого. В Риме установился республиканский строй. Причем в Римской республике присутствовали и демократические и аристократические черты, с большим преобладанием вторых. Высшими государственными органами стали народные собрания, сенат и магистратуры. Но, хотя народные собрания (центуриатные, трибутные и куриатные) и считались олицетворением свойственной полису демократии, органами реальной власти нобилитета были сенат и магистраты. Сенаторы не избирались, а назначались из представителей знатных и богатых семей, что делало сенат органом верхушки рабовладельцев, практически независимым от волеизъявления свободных граждан. Казна государства находилась в распоряжении сената. Магистраты обладали высшей военной властью, правом созыва собраний, правом суда и назначения наказаний.
Объяснение:
Внесок : Русь постає як могутня централізована держава Східної Європи Продовження Візантійських традиції на словянських країнах Створення самобутньої православної культури Русі 988 рік –Хрещення Володимиром Великим Київської Русі
Київська Русь, освоївши кращі досягнення європейських народів, східних слов’ян, протягом ХІ-ХІІ ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та світу. Внесок Київської Русі у розвиток світової культури
Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про самобутність культури Київської Русі й с твердження окремих науковців про іноземні впливи на неї, які особливо були популярними серед учених у ХІХ і на початку ХХ ст.
На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальне письменство (художня література, повчання, ораторська проза, літописи, агіографія). Разом із народом і в середовищі народу жили обрядова усна творчість, казки, історичні перекази, легенди, ліричні пісні, прислів’я, приказки, загадки. Майже у первозданному вигляді до нас дійшли високі взірці обрядової поезії – колядки та щедрівки. Широко побутувала в Київській Русі перекладна література: філософські й богословські трактати, апокрифи, романи і повісті, історичні хроніки та вибране з них, так звані Ізборники. Вони істотно розширювали кругозір та світосприйняття давньоруського читача. Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев’яна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково ввібрала в себе традиції будівничих Русі. Із кам’яним зодчеством приходить на Київську Русь монументальний живопис – фрески та мозаїки, з’являється іконопис.
Культурні памятки Русі
Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи[1], символ Києва[2]. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді) Золоті ворота
