1.Проблемы и достижения индустриализации в конце 19 - нач.20 в. 2.Проблемы и достижения с/х этого же времени
3.Что такое монополия? Преобладающие виды монополий в России ? Примеры

Для установления возможного отравления, которого так боялся Иван Грозный, после вскрытия гробницы появилась возможность узнать, реальны ли были опасения царя. Для этого следовало провести химико-токсикологическое исследование останков, однако за столь длительный срок — около 400 лет — многие яды могли исчезнуть или измениться, не исключалась также возможность образования из-за гниения тканей новых химических соединений. В связи с этим судебно-химическое исследование производилось на группы соединений, главным образом на так называемые «металлические» яды. После вскрытия гробницы Ивана были изъяты на исследование пробы гумуса, волос, ногтей, высохшие кусочки мягких тканей тела, небольшие, длиной 3–4 см и массой 5–10 г, кусочки ребер. Так как некоторые соединения широко распространены в природе, для контрольных исследований изымались отдельные части тканей одежды, соскобы со стенок гробницы.Спектральное исследование показало, что в соскобах со стенок гробницы содержится ничтожное количество цинка, меди, серебра, свинца. В одеждах Ивана Грозного содержались лишь те элементы, которые обычно находят в хлопчатобумажных тканях. Исследования продолжались… И вдруг — неожиданное открытие: в останках Ивана IV и царевича Ивана обнаружено почти в пять раз большее количество ртути, чем в объектах из саркофагов царя Федора Иоанновича и князя Скопина-Шуйского. Причем ртуть не могла попасть в останки извне, так как в стенках всех гробниц ее было обнаружено ничтожно мало. Следовательно, соединения ртути попали в организм царя Ивана и его старшего сына при жизни.Высокая концентрация препаратов ртути в организме Ивана IV наводила на мысль об отравлении. Но как же с царевичем Иваном? Он же умер совершенно от другой причины — черепно-мозговой травмы, нанесенной отцом. Но и у него в организме было обнаружено огромное количество ртути!

Французька революція – окрім іншого, дала французькому суспільству Декларацію прав людини і громадянина (1789 р.). Основні ідеї, викладені в революційному законодавстві, мали місце в девізі французької революції "Свобода, рівність, братерство" (що все ще є девізом Франції). Страсне прагнення до свободи та рівності, з мотивоване філософами XVIII століття, надихнуло зміни, що відбулися.

Систему, яка називалася феодальною, хоча вона мало пов'язана з феодалізмом Середньовіччя, ненавиділи селяни та буржуазія за незбалансований розподіл привілеїв, особливо тих, що звільняли дворян і духовенство від оподаткування. Ці привілеї були скасовані на початку революції. Революціонери відлякували організовані групи будь-якого роду, оскільки вважалося, що лише один орган повинен існувати над громадянами – держава. Внаслідок цього гільдії, які вимагали обов'язкового членства і регулювали кожну професію, були придушені, і була встановлена свобода торгівлі. Старі університети були розпущені; в тому ж дусі, власність Римсько-католицької церкви була секуляризованою, а священики та єпископи були державними службовцями.

Сімейні відносини були глибоко трансформовані відповідно до принципів свободи та рівності. Шлюб був організований просто як цивільний акт; розлучення було дозволено; батьківський авторитет був обмежений; і згода батьків не потрібна для шлюбу дітей у віці старше 21 року. Короткий експеримент проводився з "сімейними судами", яким було дозволено скасувати рішення батьківства, і дружина була оголошена рівною її чоловікові.

Упродовж Революційного періоду послідовні уряди були налаштовані на консолідацію правових змін у наборі кодексів. Проекти були зроблені, але часу чи авторитету не вистачало, і вони не були прийняті, поки громадянське суспільство не було реставроване під Наполеоном.

Цивільний кодекс Наполеона (1804 р.) був організований як серія коротких статей, оскільки передбачалося, по-перше, що законодавці не могли передбачити всі обставини, які можуть виникнути в житті, і, по-друге, що лише лаконічність могла б зробити код достатньо гнучким, щоб адаптувати старі принципи до нових обставин . Загальні правила, що містяться в кодексі, з тих пір застосовуються до конкретних обставин без особливих труднощів. Мета кодексу полягала не стільки в створенні нових законів, скільки на повторення існуючих законів, що підлягають вибору, коли революційні акти змінювалися від попередніх і коли колишні закони відрізнялися один від одного.

Объяснение:

Этот вопрос был, не мой ответ