В истории есть понятие "железный век", но это на самом деле не век, а более длинная эпоха. Она началась с того момента, когда люди научились выплавлять железо из руды, а не пользоваться одним лишь чистым железом, которое падало на землю в виде метеоритов. Считается, что впервые это изобретение сделано было в Малой Азии, на территории современной Турции, народами хеттов и халибов. Они использовали так называемый сыродутный процесс - строили небольшую, одноразовую глиняную печь, в которую загружали смесь руды и угля, а затем наддували эту печь с мехов. В печи происходила реакция, выделение железа и шлака. Шлак, как более легкоплавкое вещество, плавился и стекал через отверстие снизу печи, а внутри печи оставался губчатый комок железа - крица. Затем печь разламывали, крицу доставали и начинали ее ковать. В процессе ковки из крицы удалялись остатки невытекшего шлака, и она превращалась в компактную болванку металла, из которой уже можно было ковать различные изделия.
Считается, что первые сыродутные печи в Малой Азии были построены в XIII веке до нашей эры. Именно эту дату и следует использовать как дату начала "Железного века".
Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.
