«Антична грецька цивілізація класичної доби». 1 ВАРІАНТ 1 рівень 1. Марафон, Фермопіли, Саламін, Платеї — це місця вирішальних битв: А греко-македонських війн Б мессенських війн В греко-перських війн Г пунічних війн 2. Кого називають «батьком» історичної науки? ААристотеля Б Геродота В Гомера ГСократа 3. Яке із семи чудес світу пов'язано з Олімпійськими іграми? А статуя бога Зевса Б Колос Родоський В мавзолей у Галікарнасі Гвисячі сади Семіраміди 4. Який давньогрецький скульптор був автором бронзової статуї Афіни, що височіла на Акрополі? A Фідій Б Пракситель В Мірон ГПоліклет 5. Установіть відповідність між іменами діячів культури Давньої Греції та сферами культури, в яких вони працювали. 1 Сократ 2 Геродот 3 Гіппократ 4 Перикл В література Б медицина Гісторія Д політика А філософія ІІ рівень 6. Дайте визначення: Г В ареопаг Адемос Бархонт І РІВЕНЬ 12. Які умови сприяли бурхливому розвиткові грецької культури?

Образование Микенского царства. В середине II тысячелетия до н. э. многие ахейские племена Южной Греции были объединены под властью царей, правивших в городе Микены. Микенское царство складывалось под влиянием Критского государства, переживавшего тогда период своего расцвета. Под властью Крита находились многие области Греции. Многие черты хозяйства, государственного устройства и культуры Крита были заимствованы Микенами. Так же как и на Крите, во главе Микен стоял царь, который был одновременно и верховным жрецом. Он назначал чиновников и должностных лиц, с которых управлял государством. Население платило царю налоги: земледельцы отдавали часть урожая, а ремесленники — свои изделия. Самый низший слой общества составляли рабы. Как и на Крите, их было немного и принадлежали они царям и знатным людям. Микенская письменность была составлена на основе критского письма. Микенские художники и ремесленники пользовались теми же сюжетами и приёмами, что и критские мастера, а строители микенских дворцов подражали грандиозным постройкам критских архитекторов. Между религиями обоих государств тоже имелось немало общего. Некоторые боги ахейцев были заимствованы ими у критян. Об этом говорят древнегреческие мифы, называющие Крит родиной ахейских богов. «Златообильные» Микены. Микенские цари славились своим богатством. Греки часто называли столицу Микенского царства «златообильными» Микенами. Город был выстроен на высоком обрывистом холме неподалёку от побережья Эгейского моря. Его окружали мощные стены, сложенные из многотонных каменных глыб. Путники входили в Микены через ворота, увенчанные фигурами каменных львов. Пройдя под мощными сводами «львиных ворот», они оказывались на мощённой каменными плитами улице, ведущей к центру города. Там располагался великолепный царский дворец. Его украшали красные критские колонны и карнизы, инкрустированные разноцветным финикийским стеклом. Пол дворца был вымощен отшлифованными плитами, привезёнными с Крита, и разноцветной мозаикой. Стены и потолки были расписаны необыкновенно яркими фресками. В обширных кладовых дворца хранились несметные сокровища. Ахейцы, знакомые лишь с медью и бронзой, не смогли устоять перед натиском дорийцев. Микены и многие другие ахейские города были разрушены и опустошены. Население поверженных городов бежало в горы и на острова Эгейского моря. Часть беглецов основала новые поселения на побережье Малой Азии, в том числе и на месте опустошённого ими некогда Троянского царства. В середине II тысячелетия до н. э. на территории Южной Греции сложилось обширное Микенское царство. Здесь расцвела высокая культура, многие из достижений которой были заимствованы микенцами у критян. Вторжение дорийцев привело к разрушению Микен и к упадку культуры.

Опричнина — частина державної політики в Російській державі з 1565 по 1572 роки, що складалася в реалізації надзвичайних репресивних заходів, конфіскації феодального майна і земель на користь держави (націоналізація), боротьбі з передбачуваної зрадою в середовищі боярсько-князівської знаті і зміцнення централізації влади в державіОпричнина Івана 4 практично повністю ліквідувала власників, які могли б стати основою громадянського суспільства в країні. Після її проведення народ став ще більш залежним від існуючої влади і в країні встановився абсолютний деспотизм монарха, але в більш привілейованому становищі опинилося російське дворянство.
Встановлення опричнини погіршило стан справ у Росії, зокрема, в економіці. Деякі села були розорені, припинилася обробка орних земель. Розорення дворян спричинило за собою те, що російське військо, основу якого вони становили, ослабло і це стало причиною програшу війни з Ливонией.
Наслідки опричнини були такі, що ніхто незалежно від стану і положення не міг відчувати себе в безпеці. Крім того, в 1572 році військо царя не змогло відбити наступ кримського війська татар на столицю, і Іван Грозний прийняв рішення скасувати сформовану систему репресій і покарань, але по суті вона існувала до самої смерті государя.
Мета опричины:Явище було спрямоване на усунення феодальної роздробленості князівств і метою його було підірвати незалежність боярського стану. Введена в 1565 році опричнина стала бажанням Івана IV, втомленого від зради бояр, стратити невірних дворян по своїй волі.
Смута - криза в Росії з 1598 по 1613. Збігся з династичним кризою (Лжедмитрій) і боротьбою бояр за владу. Ситуацію погіршили неврожайні роки 1601, 1602,1603.