Либеральное направление, в которое входили западники и славянофилы выступали за отмену крепостного права. Западники выступали за обязательную отмену крепостного права и поощрение использования наемного труда. Славянофилы выступали за отмену крепостного права, но при этом, как они считали, необходимо было сохранить привычный уклад крестьянской жизни – общину. Каждую общину необходимо наделить землей за выкуп.
Консервативное направление поддерживало мнение большинства дворян, которые осознавали необходимость изменений в стране, но считали что это следует делать постепенно, не ломая основы помещичьего землевладения. Более конкретно обосновал консервативную программу в своих записках Александру II в 1855-1856 гг. полтавский помещик М. П. Позен. Он предлагал освободить крестьян с землей с наделом за выкуп, выплачивать который стоило бы 20 лет.
Революционное направление. Сторонники этого течения (Герцен, Чернышевский, Добролюбов) подвергали беспощадной критике весь общественно-политический строй, отвергали всякие компромиссы и проекты освобождения крестьян сверху, действиями правительства. Наиболее желательной они считали ликвидацию крепостного права путем крестьянской революции.
Таким образом, все общественные течения сводились к необходимости преобразований. Боязнь взрыва крестьянского недовольства объединяла либералов и консерваторов. Различия были в глубине, путях и темпах проведения неизбежных реформ.
Объяснение:
Міфи про опришків
Міф №1 Назва
Чому «опришки»? Назва співзвучна зі словами «опріч» (в стороні), «оприск» (скеля), «оприскливий» (нестриманий). Є менш поетична, зате більш ймовірна версія.
Міф №2 Національний склад
Побутує думка, що опришками були винятково представники українських етнічних груп – бойків, лемків, гуцулів. Насправді приєднатися до них міг будь-який авантюрист.
Міф №3 Мотивація
Опришки ніколи не страждали від дефіциту кадрів, але приплив нових людей стимулювала не одна лише жага народу до справедливості. Опришництво було найпростішим втекти від феодального гніту і непогано заробити. «Віджате» у поляків, євреїв та австрійців майно ділилося між членами банд.
Міф №4 Справедливість і милосердя
В романах і поемах опришки грабували лише багатих, а вбивали за необхідності, не чіпаючи жінок і дітей. Якби ж то…
Міф №5 Олекса Довбуш
Про найвідомішу особистість руху опришків існує зовсім мало достовірних фактів. Він народився у Печеніжині, мав брата Івана та дружину, в першій половині 18 століття займався розбоєм. В хроніках постраждалих сіл Карпат, Буковини і Поділля детально перелічені його жертви: пограбовані торговці, вбиті польські поміщики, зґвалтовані боярські дочки.
