Які війни вела Росія в першій половині XIX ст.?

Нарастающие дезинтеграционные процессы в социалистическом лагере и внутренние экономические проблемы, связанные с обвалом цен на энергоносители, вынудили руководство СССР в 1989 г. предложить партнерам по СЭВ перейти к торговле по среднемировым ценам в свободно конвертируемой валюте. Это удалось осуществить лишь частично: на 45-й сессии СЭВ (София, январь 1990 г.) было принято решение о поэтапном переходе к взаимным расчетам в свободно конвертируемой валюте по ценам мирового рынка.

29 июня 1990 г. Госбанк СССР уведомил страны СЭВ о выходе СССР с 1 января 1991 г. из системы расчётов в переводных рублях и переходе на расчёты в свободно конвертируемой валюте, что фактически подрывало основу существования организации.

5 января 1991 г. на заседании исполнительного комитета Совета экономической взаимо которое проходило в Москве, было принято решение о преобразовании СЭВ в Организацию международного экономического сотрудничества.

28 июня 1991 г. в Будапеште на 46-заседании сессии Совета страны-члены СЭВ: Болгария, Венгрия, Вьетнам, Куба, Монголия, Польша, Румыния, СССР и Чехословакия подписали Протокол о расформировании организации. Вместе с этим завершилась и история социалистической экономической интеграции.

Объяснение:

Культуркампф»  (йому. kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду о.  бісмарка   в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в західній і південно-західній німеччині). у ході «до.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. у лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. уряд бісмарка використовував «до.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. характеризуючи «до.», в. і. ленін писав: «такою боротьбою бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень полі» (полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). в кінці 70 — початку 80-х рр. бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «до.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.