В 1237 году папа римский Григорий 9 повелел шведам совершить крестовый поход против русских и финнов. Исполняя папский указ, в июле 1240 года в устье Невы вошли шведские суда. Часть войск высадилась на левом берегу реки у впадения в неё речки Ижоры и разбила здесь лагерь, остальные воины остались на кораблях. Во главе шведского войска стоял военачальник Биргер
15 июля 1240 года русское войско, возглавляемое князем Александром Ярославичем внезапно напало на шведский лагерь. Сражение на Ниве
закончилось победой русских дружин. За одержанную победу над шведами князь получил прозвище Невский.
1. ну суперечливе питання, що цим займалися лише Єгипет, Індія, Китай, але якщо відкинути питання де ще було, то можна сказати де його не було. Не було землеробства там де є несприятливі для цього умови. Зрошування землі було тоді доволі примітивне і часто залежало від розливу річок, саме біля них і найбільше розвивалося сільське господарство. Також варто брати до уваги клімат і наявність рослин і тварин для одомашнення.
Існує міф, що люди почали займатися сільским господарством, щоб краще жити. Можливо люди саме так і думали, коли починали, щось садити, але насправді життя мисливця-збирача було набагато краще, вони були набагато більш щасливі, вони краще харчувалися і менше працювали.
2. ну якщо відкинути, що ордени з'явилися під час Христових походів, тобто після розпаду Риму (хоча з вами б поспорив Візантієць який вважав себе в 14 столітті саме істини римлянам), то військові відзнаки зазвичай видаються від імені монарха, голови держави. Греція ж була поборником демократії і т.д., не було в них короля, імператора чи когось такого, тому й не було військових відзнак
