Практична з історії України. Тема: Життя середньовічного Студента.

Объяснение:У 1772 на одній з козацьких рад Потьомкін був записаний до Кущівського куреня Коша Запорізької Січі почесним козаком під прізвиськом Грицько Нечеса, через його перуку.[3] В 1775 за ініціативою Потьомкіна було ліквідовано Запорізьку Січ. Обіймав посади: у 1774—1783 рр. генерал-губернатора Новоросійської губернії, 1775—1783 рр. — азовського губернатора, у 1783—1791 — катеринославський генерал-губернатор, з 1784 — таврійського губернатора, у 1785—1791 — астраханського губернатора, 1785—1791 — саратовського губернатора, 1787—1791 — Харківського губернатора. У 1783 Потьомкин зреалізував проект загарбання Криму Російською імперією, за що дістав титул «князя Таврійського».

З 1783 Потьомкін управляв новоствореним Катеринославським намісництвом, до складу якого увійшла значна частина південноукраїнських земель. Потьомкін, будучи добрим адміністратором і володіючи фактично необмеженою владою, здійснював заходи з колонізації Півдня України й Криму. 1776-го Потьомкін наказав не повертати селян-утікачів з Лівобережної та Правобережної України, чим сприяв заселенню та господарському освоєнню краю (найпаче після юридичного запровадження кріпацтва 1783 року в Лівобережжі та Слобожанщині). У період правління Потьомкіна почалося будівництво Миколаєва, Херсона, Катеринослава, Севастополя, було розпочато вивчення покладів руд і кам'яного вугілля на півдні України.

В тех странах Европы, где быстро развивались торговля и капиталестические отношения (Англия, Нидерланды, отдельные части Франции, Италии, Германии), появился новый тип людей — предпри­нимателей на любое дело, предприятие, чтобы добиться личного успеха. Купец выходил из гильдии, чтобы стать пайщиком ак­ционерной компании. Ремесленник покидал собратьев по цеху, чтобы они не запрещали ему использовать на новой мануфактуре токарные станки. Крестьянин, разбогатевший на продаже молока и шерсти, по­кидал сельскую общину, чтобы не платить вместе со всеми оброк фео­далу за небольшой надел. Вместо этого он брал у феодала в аренду (временное пользование за плату) большой участок земли и строил там ферму — дом с амбаром, коровником, птичником. Все эти предпри­ниматели — акционер, мануфактурист, фермер — нанимали наемных рабочих, конкурировали на рынке, сколачивали капиталы. Так появ­лялся новый слой общества — капиталисты (буржуазия, предприни­матели).

Разбогатевшие предприниматели из третьего сословия облачаются в одежды знати из шелков и меха, одевают золотые цепи, заказывают себе резные кресла и кровати, начинают отстраивать дома из камня и кирпича.