Під час князювання Вітовта значно поширилась українська територіальна колонізація на південь та схід, аж до Чорного моря. Вітовт, виконуючи плани «великого княжіння на всій руській землі», розбудовує на півдні українських земель систему опорних укріплень (у Брацлаві, Черкасах та інших містах), закладає фортеці та морські порти у південних степах (кінець XIV — початок XV ст.; Каравул (на Дністрі), Чорне місто (Черн; на лівому березі Дністровського лиману), Коцюбіїв (Кацібей, Качибей — на берегах Одеської затоки, між двох лиманів — Хаджибейського (Кацибейського) і Куяльницького (Куганлык); на місці сучасної Одеси), ряд військових поселень на Південному Бузі (Бужин (?) та Вітовтова переправа (міст) (→ Первомайськ)) і нижньому Дніпрі (Дашів та Вітовтова Митниця)); здійснює у 1397-1398 два переможних походи проти Золотої Орди.
Збудував на приєднаних південних кордонах своєї держави велику систему укріплень, яка складалася з фортець: Дашів (пізніше Очаків), Соколець (пізніше Вознесенськ), Каравул (пізніше Рашків), Білгород, Кацюбіїв (пізніше Одеса).
З 1398 року Литовська держава стала називатися Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське
Вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор'я. Однак поразка литовсько-руських військ у битві на річці Ворсклі 1399 від переважаючих сил золотоординських ханів перекреслила мрії Вітовта про об'єднання в межах литовської держави всієї Русі-України. Після цієї поразки зупинилось становлення самостійної Литовсько-Руської держави, й Вітовт вимушений був йти на зближення з Польщею. У 1401 уклав з Ягайлом Віленсько-Радомську унію, якою офіційно визнавався як «великий князь всіх земель литовських»
Решение президиума ВЦИК разделить огромную Уральскую область на три — Челябинскую, Свердловскую и Обско-Иртышскую. Южноуральцы узнали об этом из газеты «Челябинский рабочий» от 22 января. О важном в жизни региона событии сообщалось в нескольких строчках. Намного подробнее освещалась трагическая дата — десять лет со дня смерти Ленина.
В составе нового региона было 60 районов, в Челябинскую область тогда входила Курганская. Пропорции области были очень продуманными и гармоничными: запад представлял собой мощный промышленный узел, восток — аграрный. Таким образом, регион мог сам себя кормить, обеспечивать необходимой техникой, металлом, сырьевыми и энергоресурсами.
Сдана и запущена в эксплуатацию первая очередь Челябинского металлургического завода. А уже 19 апреля на электропечи № 1 получена первая плавка качественной стали для изготовления авиамоторов и танковых двигателей. 751,5 миллиона рублей было затрачено Советским Союзом на строительство важнейшего в условиях войны промышленного предприятия.
Строительство ЧМЗ в условиях холода, голода, антисанитарии стоило жизни 6288 трудармейцам лагеря треста «Челябметаллургстрой», среди которых в основном были русские немцы. Это 17 процентов от всех прибывших. Для сравнения: в Тагиллаге смертность составляла 9,5 процента, в Богословлаге — 18. Также за шесть лет существования лагеря в нем скончались 2433 заключенных.
Объяснение:
