Ставлення Людовика XIV та Олівера Кромвеля до різних учасників Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького варіювало від підтримки до стратегічного обрахунку.
Людовик XIV, французький король, був зацікавлений у збереженні своїх впливових позицій у Східній Європі та балансу сил на континенті. Українське повстання під керівництвом Хмельницького мало велике значення для його геополітичних стратегій. В певних етапах конфлікту, Людовик XIV визнавав гетьманів Української Русі та надавав підтримку, оскільки вбачав у них потенційних союзників у протистоянні спільним ворогам. Однак, його ставлення було обмежене і контрольоване його власними інтересами та стратегіями у великій політиці.
Олівер Кромвель, Лорд-протектор Англії, Шотландії та Ірландії, також виявляв інтерес до українського повстання. Він надсилав послів для встановлення контактів і висловлював підтримку козацькому руху. Проте, варто зазначити, що Кромвель дивився на українське повстання не тільки з позицій підтримки справи національної визвольної боротьби, а й з погляду своїх власних імперських інтересів. Він оцінював можливість використати ситуацію в Україні в свою користь та зміцнення своїх позицій у Європі.
Враховуючи всі ці фактори, ставлення Людовика XIV та Олівера Кромвеля до українських земель та учасників Національно-визвольної війни можна охарактеризувати як складне та залежне від їх власних політичних та геополітичних інтересів. Кожен з них мав свої стратегії та розрахунки, що визначали їхнє ставлення до цих подій.
