1.У чому, на думку письменника, публіциста та педагога Бориса Грінченка полягала проблема шкіл в Україні?
«...трагедія раз у раз ставала переді мною, як я, живучи по селах, підходив із
книгою до нашого сільського народу. Він же не вміє читати. Двічі не вміє. Раз
через те, що йому нічого не говорять літери. Вдруге через те, що до
недавнього часу книга його рідною мовою була заборонена, і навіть тому, хто
вмів розбирати літери, книга зоставалась нiмою, бо була чужомовна.
І всі ті скарби розуму й таланту, всі ті священні для нас імена великих розумів і
майстрів усе це було нічим для темного вкраïнського народу навіть ім'я
його великого поета, творця і мученика за щастя народне».
-
-

На думку Бориса Грінченка, проблема шкіл в Україні полягала в тому, що селяни не вміли читати. Це сталося з двох причин. По-перше, багатьом селянам не було надано можливості отримати освіту, тому вони не мали знань про літери і не могли читати. По-друге, до недавнього часу українська мова була заборонена, і книги, написані рідною мовою, були чужими для народу. Навіть ті, хто вмів читати, не могли знайти українських книг, тому їх знання залишалися некорисними.

Ця проблема мала серйозні наслідки для українського народу. Всі ці скарби розуму і таланту, імена великих мислителів і майстрів були недоступними для селян, які не мали можливості освітити свій розум і розвиватися культурно. Навіть ім'я великого українського поета, творця і борця за щастя народу, стало нічим для цієї темної частини українського народу. Грінченко вважав це трагедією і виступав за реформу освіти, розвиток шкіл і доступ до книг індивідуальніше в Україні. Він бачив освіту як шлях до просвітлення і самовизначення народу.