Спільні ознаки повсякденного життя громадян УСРР-УРСР (Союзу Радянських Соціалістичних Республік) і "західних" українців 1920-1930-х років включали:
Вплив колективізації: УСРР-УРСР та "західні" українці стикалися з політикою колективізації сільського господарства, яка передбачала злиття селянських земель у колгоспи та державні ферми.
Промисловий розвиток: Обидві групи населення стали свідками індустріалізації та розвитку промисловості, зокрема важкої та важкої промисловості.
Радянська система освіти: УСРР-УРСР та "західні" українці були під впливом радянської системи освіти, що передбачала всебічну просвіту, обов'язкову шкільну освіту та пропаганду комуністичних ідей.
Політична репресія: Обидві групи населення зазнали політичної репресії, які проводилися радянським урядом та польськими властями у "західних" регіонах України.
Однак, також були відмінності між цими двома групами:
Політичний режим: УСРР-УРСР жили під владою комуністичного режиму, тоді як "західні" українці перебували під контролем Польщі та інших країн, де існували різні політичні системи.
Економічна система: УСРР-УРСР існувала в рамках планової економіки, де промисловість та сільське господарство були націоналізовані, тоді як "західні" українці мали більше приватних сільськогосподарських підприємств та меншу індустріалізацію.
Культурна ідентичність: "Західні" українці більше підтримували та відстоювали українську культуру та мову, тоді як в УСРР-УРСР намагалися впроваджувати радянську культуру та пропагувати російську мову.
Релігійна свобода: УСРР-УРСР була визнаною атеїстичною державою, тоді як "західні" українці зберігали вірменість та мали більшу релігійну свободу.
Ці різниці виникали внаслідок різних політичних, економічних та культурних умов, які впливали на повсякденне життя громадян УСРР-УРСР та "західних" українців у 1920-1930-х роках
