Что нового появилось в русской культуре 17 века?
В Московский период заметны несколько тенденций в развитии культуры:
1.Происходит дифференциация культуры – появляются новые отрасли, жанры, формы, произведения.
2. При сохранении ведущей роли церкви нарастает процесс обмирщения культуры, усиления в ней светских элементов.
3. Русская культура рас вширь, возникает проблема взаимодействия с другими культурами в рамках формирующегося многонационального государства.
4. Появляется и усиливается западное влияние, вестернизация в культурной сфере.
5. Сохраняется и усиливается огосударствление культуры, подчинение ее государству, в том числе и через церковь, также подконтрольную государству.
Для развития огромное значение имело появление книгопечатания. Первой русской книгой считается «Апостол», который был напечатан в 1564 г. в типографии Ивана Федорова, русского первопечатника.
В частных и монастырских школах изучали грамматику, арифметику, церковные книги. Появились первые учебники. Грамотность была рас среди духовенства, дворянства, купечества, горожан вообще. В 1687 г. в Москве появилось первое высшее учебное заведение – Славяно-греко-латинская академия. (В Европе университеты появились в XI-XIII в.)
Культура московского царства в 16-17 веке.
Одним з цікавих складових застілля у знаті були хлібні тарілки – тренчери. Їх не з’їдали, вони служили підставками для решти їжі, а нарізали тренчери слуги. Після трапези їх разом із залишками іншої їжі і соусів віддавали бідним або твариною. Випікалися вони з дуже грубої муки – спеціально для того, щоб ставити на них їжу було зручніше.
Якщо знать могла дозволити собі їсти м’ясо майже щодня, селяни «розживалися» м’ясом куди рідше. В основному, вони харчувалися житнім хлібом і овечим сиром, горіхами, ягодами і фруктами. Гаряче в селянських сім’ях подавалося тільки раз в день: зазвичай це була юшка з зерен, куди додавалися овочі, а у свята – м’ясо.
Цікавий факт: середньовічні лікарі вважали, що двох прийомів їжі в день буде досить для всіх верств населення. Це, на їхню думку, запобігає переїданню і проблемам зі здоров’ям. До того ж постійно підтримувати вогонь вдома було дуже важким заняттям.
Також лікарі Середньовіччя радили сідати приймати їжу повторно тільки в тому випадку, якщо людина відчуває почуття голоду. Це означало, що більш рання їжа вже перетравилася. Якщо людина починала трапезу, коли з’їдена раніше їжа перетравитися не встигла, це вважалося шкідливим.
Объяснение:
