Древние римляне наиболее определенно обходились. Они путешествовали на колеснице, лодке, телеге и пешком. Было важно иметь возможность перевозить товары и людей, в том числе знаменитый Римский легион, во все части Римской империи, а до нее - Римскую Республику. Также было важно вернуть товары в Рим. Многим патрициям в Риме нужно было ездить на фермы в деревню.
В моем путешествии в Древний Рим было важно не то, что мне удалось увидеть, а то, что мне удалось узнать. И вот несколько свежих фактов:
• Рим был не первой республикой. В городе Карфагене существовала республиканская система, когда Рим был не чем иным, как деревней.
• Первоначально римляне называли себя «народом тоги» - одеждой, которую они переняли у правящих этрусков на севере.
• Китайский адмирал обнаружил римлян во время исследования западных морей, но, согласно журналу своего корабля, решил не вступать с ними в контакт, потому что они были слишком примитивны.
• Римские граждане, как правило, казнили обезглавливанием. Будучи слишком ужасной смертью для цивилизованного римлянина, распятие предназначалось для иностранцев, рабов и военнопленных.
• Римские общественные ванные комнаты не имели никакого обозначения мужского или женского пола, то есть они не были разделены по гендеру.
• Древние римляне поклонялись множеству разных богов и богинь. И у каждого бога и богини была своя специализация: поклонялись Венере, если у вас были проблемы в любви, и Янусу, когда в вашей жизни произошли перемены. Даже императоры стали богами, и римляне также импортировали богов из других стран. Хотя это не очень похоже, храмы некоторых из самых важных богов были здесь.
• Иногда римляне затопляли весь Колизей или Большой Цирк для битвы на лодке. Большие лодки, увенчанные воинами, боролись с ним в воде и были готовы к живым подпоркам, как аллигаторы. Посетите Колизей и Большой цирк и попытайтесь представить, что все это заполнено водой.
Минулого року ми усім класом їздили до Києва. Це місто вразило мене своєю красою і величчю іще на під’їзді до нього. Подорожували ми потягом. Ще на залізничному мосту перед нами відкрився чудовий пейзаж лівого берега Дніпра.
Золоті куполи Києво-Печерської Лаври, що потопали у зелені, вражаючих розмірів пам’ятник Перемоги, у вранішньому мареві над річкою ледь виднілось ще кілька грандіозних споруд — це були мости. По них рухались машини, схожі на різнобарвні крапки, і вагони метро, подібні до зелених змій.
Удень нас посадили в екскурсійний автобус і повезли показати це дивне місто. Будь-яка екскурсія починається з огляду найстаровинніших пам’яток, і тому нас насамперед повезли до Києво-Печерської Лаври — це найпрекрасніше місце, яке я будь-коли бачив.
Багато білокаменних церков з золотими куполами розташувалося серед купи дерев на лівому березі Дніпра. Справжні ченці в чорному одязі, багато прихожан, дзвони і служба Божа у храмі причарували мою душу. Здається, це місце пронизане давниною, на мить мені навіть здалося, що я в 16 столітті, але мою ілюзію порушила нова екскурсія.
Там же ми побували у верхніх і нижніх печерах, де лежать останки різних видатних людей. Кажуть, що тут похований Нестор-літописець.
Наступним пунктом призначення була найвідоміша в Україні вулиця — Хрещатик. Ніколи у житті я не бачив такої кількості людей і магазинів, розташованих у чудових старовинних будинках.
Іще ми бачили Софійський собор, пам’ятник Богдану Хмельницькому, побували у музеї Слави, катались на фунікульорі, побували на Андріївському узвозі, бачили навіть будиночок, який описує Булгаков у своєму романі «Біла гвардія».
Там же, на Андріївському узвозі, я придбав невеличкий сувенір на пам’ять, і тепер, дивлячись на нього, завжди пригадую ті незабутні дні, що ми провели у Києві.
