Загарбницькі походи османів проводилися під ідеологічними гаслами війни за віру мусульман із «невірними» і відзначалися жорстокістю, пограбуванням захоплених територій, взяттям у полон мирних жителів, спустошенням.
Турецька знать, отримуючи від османського правителя підкорені території в ленне володіння, повністю підтримувала загарбницьку політику свого володаря. Взагалі військово-ленна система — це система феодальних відносин і навіть державного устрою, що склалася ще в X ст. у країнах Близького Сходу та Середньої Азії. Спочатку лен розглядався як умовне тимчасове «утримання» на час зайняття певної посади чи довічне володіння за певні заслуги. З часом посади почали переходити у спадок, тому і лен вважався спадковим. Визначальним було й те, що до ленників-землевласників від центральної влади переходило право на збір податків з населення своїх ленів — право податкового імунітету. Перехід земельних наділів (ленів) у спадкове утримання був важливою віхою в розвитку феодальних відносин у цих країнах. В Османській імперії лени існували у вигляді зеаметів та тимарів.
Зеамет — великий феодальний наділ з річним прибутком від 20 тис. до 100 тис. акче (срібна монета, яка в XVI ст. прирівнювалась до 6 — 7 копійок). Селяни, які жили на зеаметах, перебували в кріпосній залежності від свого феодала-зеїма, виконували різні повинності та сплачували податки, що сягали 2/3 врожаю. Сам же власник зеамету мав з'являтися на війну за наказом султана в ополчення санджак-бея (начальника округу) з певною кількістю вершників залежно від прибутків з лена (на 3 — 5 тис. акче прибутків поставлявся один вершник).
Тимар за розмірами поступався зеамету, а річний прибуток з нього становив від 3 тис. до 20 тис. акче. Система феодальних відносин між власником тимара (тимаріотом) була подібною до системи в зеаметі, лише кількість вершників, що їх мав поставляти тимаріот, була дещо меншою.
1. 133г до н.э
2. 73 г до н. э.
3.Тиберии поднял руку над головой. Противники тут же обвинили его в том, что он требует царской короны.
4.Дело Тиберия Гракха продолжил его брат Гай Гракх, избиравшийся народным трибуном на 123 и 122 гг.
5.Спартак разбил лагерь на плодородных землях близ Метапонта.
6. Восстание рабов под предводительством Спартака. Новую победу восставшие одержали в долине реки По над наместником провинции Галлия.
7. Спартак договаривается с пиратами,которые пообещали переправить восставших на Сицилию, чтобы там собирать рабов на восстания и укрепить свои силы. Но командующему пиратами не хватало времени для сбора необходимого транспорта для мятежников. Существуют разные версии, почему пираты не выполнили своего обещания, по одной из них, на море ухудшились погодные условия, по другой пираты поддерживали интересы одного из своих союзников, каким был понтийский царь, который был заинтересован в угрозе Риму со стороны восставших в Италии, по третьей, Рим использовал подкуп пиратов, по четвёртой , пираты обхитрили Спартака. Поэтому восставшие остались в Италии и были потом разбиты.
8.На равнине была схватка.Пехота повстанцев,как кажется,не выдержала давления римской армии,она начала отступать.Тогда Спартак стал предводителем кавалерийской атаки,чтобы зайти в тыл врага.Необходимо было убить Красса и тем самым, изменить развитие событий.Вероятно,командующий римским войском оставил часть воинов в запасе,которые ударили в нужный момент по отряду Спартака.Это позволило ослабить основные силы повстанцев.Спартак погиб...
