Реформы Ивана Грозного
Название: Приказная реформа
Содержание: Учреждены министерства и ведомства, которые назывались приказами. Каждый из них ведал определенной сферой исполнительной власти
Значение: Приказная система работала до начала XVIII века и составляла собой ядро центральной власти в России
Название: Правовая реформа
Содержание: Введение нового кодекса законов: Судебника Ивана IV.
Значение: Первый в России законодательный акт, принятый с нового законодательного органа власти - Земского собора
Название: Создание Земского собора
Содержание: В России была внедрена сословно-представительная монархия. Представительный орган - Земский Собор - выполнял роль законосовещательного и законодательного органа власти.
Значение: Земские соборы сыграли важную роль в дальнейшей истории XVI-XVII веков
Название: Военная реформа
Содержание: Учреждено Стрелецкое войско - регулярное формирование, существовавшее наряду с феодальным поместным войском
Значение: Стрельцы участвовали практически во всех битвах последующих 150 лет
Название: Церковная реформа
Содержание: Созван Стоглавый собор, на котором церковь выработала единые правила, канонизировала святых, укрепила дисциплину внутри духовенства
Значение: Порядки, установленные на Стоглавом соборе, использовались вплоть до Никонианской реформы сто лет спустя
Дотримуючи позиції нейтралітету в роки першої світової війни, Іспанія значно збільшила своє промислове виробництво, використовуючи вигідну кон'юнктуру, що створилася на світовому ринку. Проте це зростання було не дуже значним, і Іспанія залишалася аграрно-індустріальною країною із середнім рівнем розвитку капіталізму, із значними залишками феодальних відносин у сільському господарстві. Яскравим показником залишків феодальних відносин був розподіл землі – наявність великих латифундій і збереження старих напівфеодальних орендних відносин (довгострокові види оренди, здольщина і т. д.).
Політичне керівництво і країні, як і раніше, здійснювалось головним чином двома великими монархічними партіями – консервативною і ліберальною, які майже нічим не відрізнялися одна від одної. Обидві партії представляли інтереси різних груп поміщиків, церкви, великого капіталу, реакційної вояччини і вищих кіл монархічної бюрократії. Широкі верстви дрібної і середньої буржуазії та ліберальної інтелігенції об'єднувалися навколо кількох республіканських партій
