Відповідь:
Територіальний поділ та місцева адміністрація українських земель у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Речі Посполитої не були сталими і за 300 років (з 1340 до 1648 pp.) кілька разів змінювалися. Тривалий час зберігалися старі адміністративні одиниці - князівства, уділи, волості та верви. Першою їх ліквідувала Польща в Галичині (1434 p.), а потім і Литва - 1471 р. ліквідовано останнє Київське князівство, запроваджена воєводська система, яка остаточно закріпилася Люблінською унією 1569 р. Саме після неї склалася така адміністративна структура з відповідною місцевою адміністрацією.
Найбільшою адміністративною одиницею вважалося воєводство на чолі з воєводою, якого призначав князь (король). Йому належала військова, виконавча та судова влада у воєводстві, він очолював місцеву адміністрацію - уряд. Заступниками воєводи були каштеляни та старости. Всього на території сучасної України у різні роки існувало повністю або частково 7 воєводств: Руське (1434 p.), Подільське (1434 р.), Белзьке (1462 p.), Київське (1471 p.), Брацлавське (1566 р.), Волинське (1566 р.) та Чернігівське (1635 p.). Воєводства поділялися на різну кількість noвimiв, на чолі з повітовим старостою, тому іноді вони і називалися староства. Руське воєводство поділялося не на повіти, а на землі. Центральний повіт воєводства очолював каштелян - комендант.
1.дворяне
2.Вотчина-землевлодение, которое передавалось по наследству.
3.Боярство, дворянство, посадское населения, духовенство
4.Запове́дные ле́та (также заповедные годы, от «заповедь» — повеление, запрет) — годы, в течение которых в некоторых районах Русского государства запрещался крестьянский выход в осенний Юрьев день.
Уро́чные ле́та на Руси, в исторической литературе — срок давности, до истечения которого владельцы крепостных крестьян имели право обратиться в суд для возвращения им ушедших от них крестьян.
5.Крестьяне
6.Крепостное право и отсутствие равноправия среди населения
10. 1682 год. Причины: замена серебра на медь(расстройство товарно-денежных отношений)
11. 1-й этап: 1667—1669 («Поход за зипунами»)
2-й этап: 1670—1671 Итог:Подавление восстания Причины:1.Окончательное закрепощение крестьянства;
2.Рост налогов и повинностей социальных низов;
3.Стремление власти ограничить казачью вольницу;
4.Скопление бедного «голутвенного» казачества и беглого крестьянства на Дону.
