Сор по всемирной 7 класс 4 четверть ответы ​

Ослабление боярской думы свидетельствовало об укреплении самодержавной власти. подтверждения: - возникновение политических учений о "просвещённой" абсолютной монархии, способной наилучшим образом обеспечить наивысшее благо всех её подданных. (симеон петровский-ситнианович (1629-1680), в его учении царь и государство, практически отождествлялись) ; -соборное уложение 1649 года, закрепившее социально- сдвиги государства, отразило и возросшую власть самодержавного монарха . 2 и 3 главы уложения устанавливали жёсткую кару за преступления, направленные против личности царя, его чести, здоровья, за преступления, совершаемые на территории царского дворца. все эти преступления отождествлялись с вводимым впервые в право государства понятием государственного преступления. смертная казнь устанавливалась за прямой умысел («злое умышление» ) против жизни и здоровья царя, а также за обнаружения умысла, направленного против царя и государства (восстание, измена, заговор) ; -боярская дума из органа боярской аристократии превратилась в орган приказной бюрократии (судей приказов, воевод, дьяков) ; -в практике законодательной деятельности государства появилось понятие «именной указ» , т. е. законодательный акт, данный только царем, без участия боярской думы; -свидетельством возраставшей власти царя к середине xvii века явилось создание приказа тайных дел-личной канцелярии царя, органа, позволяющего царю в разрешении важнейших государственных вопросов обходиться без боярской думы; -возрастание роли поместного дворянства.

Тридцятилітня війна, або Тридцятирічна війна (нім. Dreißigjährige Krieg) — перша загальноєвропейська війна у 1618—1648 роках між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав. До союзу входили Священна Римська імперія та Іспанія, очолювані імператорською династією Габсбургів, а також німецькі князівства Католицької Ліги (переважно західні та південні: Баварія, Кельн), італійські міста-держави, Португалія. В антигабсбурзькій коаліції перебували протестантські німецькі князівства (переважно східні та північні: Саксонія, Бранденбург-Пруссія, Пфальц, Брауншвейг-Люнебург), Нідерланди, Данія-Норвегія, Англія, Шотландія, Швеція, до яких 1635 року приєдналася католицька Франція. Католицький союз підтримували Римська курія та Річ Посполита, включно з українськими козаками[1][2][3]. Протестантській коаліції допомагали Османська імперія та Московське царство. Причинами війни стало католицько-протестантське релігійне протистояння (Протестантська унія 1608, Католицька ліга 1609), конфлікт між імператором та удільними німецькими князями, національно-визвольні рухи в землях Габсбургів (Чехія, Угорщина, Нідерланди), стара боротьба за домінування в Європі між Австрією (Габсбургами) та Францією (Бурбонами). Безпосереднім приводом війни стало чеське повстання.

Тридцятилітня війна

Австрійсько-французькі війни

Map Thirty Years War-ukr.svg