Відкрити головне меню
Знайти
Карбування
Мова
Завантажити PDF
гати
Редагувати
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чеканка (значення).
Карбування або чеканка (фр. Repoussé, нім. Treiben, англ. Repoussé and chasing) — технологічний процес оброблення металів тиском, що полягає у виготовленні малюнка, напису або зображення шляхом вибивання на пластині необхідного рельєфу. Карбування поділяють на площинне, об’ємне і по литву.
Ікона «Святий Дмитрій», золото, напівкоштовні камені, емаль, 12 ст. Берлін
Рельєф на листовому металі створюють за до спеціальних інструментів — чеканів і молотків, які виготовляють як з металу так і з деревини. Для карбувальних робіт застосовують метали і сплави яким властива висока пластичність срібло, золото, мідь, латунь, алюміній і сталь завтовшки від 0,2 до 1 мм.
Рельєф або малюнок карбують, поклавши лист металу на торець березового або липового пенька, на повсть, товсту гуму, брезентовий чи шкіряний мішок з дрібним піском, Для отримання вищого та більш деталізованого рельєфу лист бляхи закріплюють на смоляній суміші, шарі свинцю чи пластиліні. Техніка карбування застосовується при виготовленні декоративних плакеток, панно, посуду, різноманітних ювелірних прикрас тощо.
Внаслідок появи дешевих і ковких сплавів в 20 ст. з'явилася можливість створювати карбовані панно великих розмірів — монументальних декоративних композицій, що прикрасили фасади будівель, зали метрополітенів, інтер'єри суспільно важливих споруд і океанських лайнерів.
Хрест для релігійної ходи, Антіохія, 6 ст., фрагмент, Мюнхен, приватна збірка
Св. жони біля Гробу Господня, 12 ст., Візантія (Лувр )
Магдебурзькі ворота (Сігтунські) , храм Софії, Великий Новгород, 12 ст.
Верстат для карбування монет 19 століття
Див. також
Посилання
Остання зміна зроблена 5 місяців тому Ehlla
Вміст доступний на умовах CC BY-SA 3.0, якщо не вказано інше.
Політика конфіденційності Умови використанняСтаціонарний
Всё что знаю)
После Куликовской битвы татары еще неоднократно приходили на Русь. В 1382 г. Москва была взята ханом Тохтамышем, но это была уже одна из последних побед татар, их государство начинает постепенно слабеть в результате выступавшей раздробленности. В 1-й половине XV в. из Золотой Орды выделились Крымское ханство, Казанское ханство, Астраханское ханство, а во 2-й половине XV в. — на территории Западной Сибири. Поглощенные внутренними проблемами татары стали реже совершать свои набеги. Казалось бы, в этих условиях процесс централизации должен был ускориться. Сын Дмитрия Донского Василий I (1389—1425 гг.) вступил на престол, когда ему было 18 лет. За свою короткую жизнь он успел уже пережить много приключений. Три года пришлось провести ему в Орде в качестве заложника золотоордынского хана. Он пытался бежать, был схвачен, возвращен в плен. Но не смирился и бежал вновь. Вторая попытка была более успешной. Окружным путем он пробрался в Москву. По дороге он встречался с литовским великим князем Витовтом и был с дочерью литовского князя. Князь Василий Дмитриевич присоединил к Москве богатое Нижегородское княжество и отдельные уделы Рязанского княжества, которое стало окружено с трех сторон владениями Москвы. На Севере были присоединены земли Приуралья (Великая Пермь). Дальнейшее объединение и освобождение русских земель было замедлено жестокой меж княжеской усобицей во второй четверти XV в., получившей название феодальной войны и длившейся около 30 лет. Поводом для нее послужил династический конфликт между князьями московского дома. После смерти Василия I претендентом на престол стали его 9-летний сын Василий Васильевич (родился в 1415 г.) и сын Дм. Донского Юрий Дмитриевич, князь Галицкий и звенигородкий. По завещанию Донского после смерти Василия I престол должен был перейти к Юрию Дмитриевичу, но нe оговорено, что делать, если у Василия родится сын. Силы в начавшейся борьбе были явно не равны: Юрий Пыл известен как храбрый воин, строитель крепостей и храмов. А опекуном 9-летнего мальчика был великий князь литовский Витовт. В 1430 г. Витовт умирает, и у Юрия развязываются руки. Юрий Дмитриевич отказался признать старшинство племянника и попытался захватить великокняжеский престол.
