Земледелие появилось 10 тысяч лет тому назад,сколько лет до нашей эры! ? вычитание!

Дайте общую оценку освободительной воине в Нидерландах во второй половине 16 века - в начале 17 века.  

Освободительная война в Нидерландах является уникальным примером того, как колония может добиться независимости и обогнать в развитии метрополию. Это уникальный случай успешной революции, которая не обратила молодое государство в кризис, а наоборот, послужила толчком для более быстрого развития. И хорошо, что это случилось, потому что по такому пути стали развиваться все европейские государства.  

Какие особенности этой войны по вашему мнению, позволяют считать ее революцией?

Да, освободительную войну Нидерландов можно назвать революцией, потому что в ходе войны были сделаны кардинальные изменения – сменен государственный строй, низложен монарх. Больше испанский король не имел никакой власти на территории Голландии, ведь она была республикой.  

Смена формы правления – главная особенность, которая дает нам право считать эту войну революцией.

Территориальный аспект – Голландия перестала быть административной частью одного большого государства, а получила суверенитет на свои территории – это тоже основание для того, чтобы считать войну революцией.

Протестантизм выжал католическую церковь с территории Голландии – это тоже духовная, религиозная революция.  

Україна і світ на межі ХIХ— XX століть: особливості господарського життя
Економічне становище провідних країн світу кінця XIX - початку XX ст. Соціально-економічний розвиток України на межі століть. Господарство України в роки першої світової війни.
Економічне становище провідних країн світу кінця XIX — початку XX ст.      
Утвердження індустріального суспільства завершило формування на зламі XIX — XX ст. світового господарства як сукупності національних господарств, зв'язки між якими здійснювалися за до зовнішньоекономічних відносин. Передумовами формування світового господарства був розвиток машинної індустрії та міжнародних засобів зв'язку, транспорту; міжнародний поділ праці призвів до наявності економічно розвинутих країн і країн з відсталою економікою; розвиток міжнародної торгівлі та утворення світового ринку.
Важливим чинником, що позначився на формуванні світового господарства, було утворення колоніальних імперій. Наприкінці XIX ст. Англія і Франція стали величезними колоніальними державами. Площа колоніальних володінь Англії 1899 р. дорівнювала 9,3 млн. кв. миль, населення Британської імперії - 309 млн. чоловік, відповідно у Франції — 9,7 млн. кв. миль і 56,4 млн. чоловік. Німеччина, Японія, США лише із середини 80-х років XIX ст. стали на шлях колоніальних загарбань.
Міжнародний поділ праці являє собою спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продукції для задоволення потреб ринку. Протягом XIX ст. Англія була "майстернею", спеціалізуючись на виробництві та продажу іншим країнам машин і устаткування. Спеціалізація визначала розвиток виробництва. Так, Німеччина посідала чільне місце у світовому виробництві сільськогосподарської техніки, залізничного устаткування, парових котлів, картоплі, спирту, цукру, виробів хімічної промисловості; Франція — текстильних машин, шовкових і суконних тканин; Англія - машин, взуття, шкіргалантереї, виробів харчової промисловості, чорних металів; Бельгія - зброї та інструменту, Австро-Угорщина - металів, цукру, хмелю. Колоніальні країни спеціалізувалися на виробництві так званих колоніальних товарів — бавовни, прянощів, кави, цукру, натурального каучуку, джуту.
Результатом міжнародного поділу праці стало формування світового ринку товарів, кредитів, валюти, послуг та ін. Невпинно зростали обсяги міжнародної торгівлі, в яку були втягнуті практично всі незалежні та колоніальні країни.
У роки промислового перевороту та індустріалізації світовий товарообмін перевищував темпи зростання виробництва. Провідну роль у світовій торгівлі відігравала Англія. Це пояснювалося наявністю у неї значної кількості товарної маси внаслідок промислового перевороту, що почався раніше, ніж в інших країнах; наявністю колоніальних володінь; індустріалізацією в Європі й США, низькою вартістю товарів, великим торговим флотом.
З 1896 р. почався перелом у світовій торгівлі. Ціни систематично зростали внаслідок монополізації виробництва і розробки золотих копалень на Алясці, в Канаді, Півдні Африки. Зменшилася питома вага Європи в світовій торгівлі. Одночасно посилилося значення американських і азіатських країн. Відбулися зміни в структурі товарообміну. Якщо для XIX ст. був характерним обмін промислових товарів на сировину і продукти харчування, то на початку XX ст. зросло значення фабрикатів у експорті всіх європейських країн і США.
Характерною ознакою зовнішньоекономічних відносин був імпорт сировини з колоніальних країн, оскільки найбільш розвинуті промислові країни, за винятком США, були мінімально забезпечені сировиною.
У світовій торгівлі сільськогосподарськими продуктами превалював аграрний протекціонізм, посилений кризою