Будь ласка іть 1.назвіть роки правління князя ярослава; будівництва софії київської, 2.визначте, які важливі зміни відбулись у політичному устрої русі за ярослава мудрого. 3. з якими державами і як саме налагодив зв'язки ярослав мудрий? 4. які зміни відбулися в києві завдяки діяльності князя ярослава? 5. опишіть київ за часів ярослава мудрого. 6. порівняйте внутрішню й зовнішню політику володимира великого та ярослава мудрого. 7. схарактеризуйте значення князівської влади в політичному устрої київської держави. 8. порівняйте політичний устрій давньоруського та європейського суспільств. 9. висловте власне ставлення до діяльності ярослава мудрого. іть благаю пишіть відповіді до яких знаєте запитань ( при цьому номеруйте відповіді ) дуже потрібно

1) 1019-1055 рр, будівництво 1017-1037
2) Ярослав спрямував внутрішню політику на централізацію держави, послабленої за часів міжусобної боротьби. Він упорядкував державне управління та зменшив данину, що сприяло розбудові господарського життя (пожвавились землеробство і скотарство, набули розвитку промисли).

Важливим напрямом внутрішньої політики Ярослава стало будівництво нових міст, що насамперед забезпечувало захист території держави та утверджувало владу князя на місцях. Водночас розширювалися старі «гради», перетворюючись поступово на потужні осередки ремісництва й торгівлі.

Розвиток сільського господарства та ремісництва сприяв розгортанню торгівлі. Товари з Київської Русі транспортувалися до Візантії, країн Кавказу та Арабського Сходу. Місто Володимир-Волинський контролювало торговельні шляхи до західних країн: Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії. У внутрішній торгівлі важливе значення мав Соляний шлях, що простягався від Києва до узбережжя Чорного моря.
3)
 

Народна Освіта

Народна Освіта » Історія України » § 8. Київська держава за часів князя Ярослава Мудрого

6

§ 8. Київська держава за часів князя Ярослава Мудрого

1. Розбудова держави князем Ярославом.

2. Міжнародні зв’язки Русі.

3. Розбудова Києва.

1. РОЗБУДОВА ДЕРЖАВИ КНЯЗЕМ ЯРОСЛАВОМ

Які напрями внутрішньої політики обрав князь Ярослав?

Після смерті Володимира Великого між його синами розгорнулася боротьба за київський престол. Вона завершилася в 1019 р. перемогою Ярослава, який до того правив Новгородом. Утвердившись правителем Київської Русі, Ярослав спрямував внутрішню політику на централізацію держави, послабленої за часів міжусобної боротьби. Він упорядкував державне управління та зменшив данину, що сприяло розбудові господарського життя (пожвавились землеробство і скотарство, набули розвитку промисли).

Важливим напрямом внутрішньої політики Ярослава стало будівництво нових міст, що насамперед забезпечувало захист території держави та утверджувало владу князя на місцях. Водночас розширювалися старі «гради», перетворюючись поступово на потужні осередки ремісництва й торгівлі.

Розвиток сільського господарства та ремісництва сприяв розгортанню торгівлі. Товари з Київської Русі транспортувалися до Візантії, країн Кавказу та Арабського Сходу. Місто Володимир-Волинський контролювало торговельні шляхи до західних країн: Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії. У внутрішній торгівлі важливе значення мав Соляний шлях, що простягався від Києва до узбережжя Чорного моря.

Населення Київської Русі користувалось у торгових розрахунках, окрім монет, злитками срібла, що називалися гривнями. За одну гривню можна було купити вола або десять телят. Ярослав продовжив карбування монет, започатковане Володимиром Великим. Карбування Ярославом власної монети мало, окрім економічного, і політичне значення: це вважалося ознакою незалежності князя та могутності його держави. На срібниках Ярослава було зображено тризуб, який слугував гербом князя, та Святий Георгій (під час хрещення Ярослав одержав ім’я Георгій, Юрій).

Чому монета називалася «срібником»? З якою метою на монеті зображено герб князя Ярослава? Що символізувало зображення Святого Георгія? Як на сучасній українській банкноті відображено спадкоємність грошового обігу сучасної України і Київської Русі?



Внутрішня політика Ярослава сприяла зростанню життєвого рівня різних верств населення Київської Русі, що позначилося збільшенням його чисельності — понад 5 млн осіб. До слов’янської спільноти долучалися варязькі воїни-найманці, вірменські та єврейські торговці, представники візантійського духовенства та інші. Водночас за княжіння Ярослава зменшився варязький вплив на розбудову Київської держави. Він зберігався тільки в середовищі військової дружини, а державні діячі призначалися князем здебільшого з місцевих людей.

Які риси характеру князя намагалися передати скульптор-антрополог та автори мозаїки?



Ярослав покладався не лише на військову силу, він намагався забезпечувати захист інтересів держави шляхом налагоджування дипломатичних зв’язків з іншими країнами. Князь підтримував дружні стосунки з Польщею, Угорщиною, Францією, Норвегією, Швецією та іншими державами. Ці зв’язки змінювалися завдяки шлюбам членів родини Ярослава. Зокрема, його донька Анна вийшла заміж за французького короля, іншу дочку — Анастасію, взяв за дружину угорський король. Третя дочка — Єлизавета, була дружиною норвезького короля, а після його загибелі вийшла заміж за данського короля. Ярославові сини уклали шлюби із сестрою польського короля, дочкою візантійського імператора, онукою германського правителя. Тому історики прозвали Ярослава «тестем Європи». Сам Ярослав був одружений на доньці шведського короля.