«Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ»
Объяснение:
Ми визнаємо, що наш нарід... перебуває у становищі зрабованої нації.
...Державна самостійність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин...
Коли в української держави відібрано бути державою, то поодинокі члени колишньої республіки позбулися усіх елементарних політичних прав людини. Колишній український республіканець має менше прав, ніж нинішній найостанніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої української республіки, наче в завойованій свіжо країні, висмоктує остатні сили, висмикує ліпших борців, здирає останній гріш з бідного народу.
Українська інтелігенція стає до боротьби за свій нарід, до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить у сили свої і національні, і вона виповнить свій обов’язок. Вона виписує на своєму прапорі ці слова: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Вона віддає себе на служения сьому великому ідеалові і доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтелігенція не покладе оружія, доти усі покоління Українців йтимуть на війну.
...Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «я». ...Нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Нині ми всі солідарні, бо зрозуміли, через що були в нас і Берестечки, і Полтава.
...Але як партія бойова, партія, що виросла на ґрунті історії і єсть партією практичної діяльності, ми зобов’язані вказати ту найближчу мету, яку ми маємо на оці. Ся мета - повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширення її впливу на цілу територію українського народу в Росії. Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить ся по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині вже стає до боротьби. Вона добуде собі повну свободу і перший ступінь до неї: Переяславська конституція.
Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо й те, що се вже остатня боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи!
В Британии подписанию "Билля о правах" предшествовали кровавые распри, то и дело выливавшиеся в ожесточенные гражданские войны. Первый серьезный конфликт вспыхнул в 1628 году, после того как английскому королю Карлу I (1600-1649) пришлось признать, что королевские чиновники постоянно злоупотребляли предоставленным им правом арестовывать людей: от имени короля угрозами бросить их в тюрьму они вымогали деньги у зажиточных граждан .
лавными идеологами левеллеров были Джон Лилберн, Ричард Овертон[en], Уильям Уолвин, Томас Принс[en]. Именно в их трудах были заложены основные требования и цели партии. Ключевым документом, на который постоянно ссылались в своих памфлетах Лилбёрн, Овертон, Уолвин и Принс, являлась «Великая хартия вольностей». Они считали выдвигаемые ими требования восстановлением свобод, утерянных во время нормандского завоевания.
Джеймс Уа́тт (англ. James Watt; 19 (30) января 1736 — 19 августа 1819) — шотландский инженер, изобретатель-механик.
Ввёл первую единицу мощности — лошадиную силу.[1] Его именем названа единица мощности — ватт.
Усовершенствовал паровую машину Ньюкомена. Изобрел универсальную паровую машину двойного действия. Работы Уатта положили начало промышленной революции вначале в Англии, а затем и во всем мире.
Член Эдинбургского королевского общества (1784), Лондонского королевского общества (1785)[2], иностранный член Парижской академии наук (1814; корреспондент с 1808)[3][4].
Аркрайт оказался не только удачливым изобретателем, но и ловким дельцом. Вскоре в сообществе с двумя коммерсантами он построил свою прядильную фабрику, а в 1771 г. открыл вторую фабрику в Кромфорде, где все машины приводились в движение водяным колесом.
Импе́рия Вели́ких Мого́лов — тимуридское государство, существовавшее на территории современных Индии, Пакистана, Бангладеш и юго-восточного Афганистана в 1526—1540 и 1555—1858 годах (фактически же — до середины XVIII века). Границы империи на протяжении её существования значительно изменялись. Весь правящий класс, проникший в Индию вместе с Бабуром, как отмечает Е.И. Руденко, называл себя «туранским».
Название «Великие Моголы» появилось уже при английских колонизаторах, ни основатель Империи, ни его потомки сами себя так не называли[3]. Термин «могол» применялся населением в Индии для обозначения всех мусульман Северной Индии и Центральной Азии[4].
Первое кругосветное плавание — испанская морская экспедиция под руководством Фернана Магеллана, началась 20 сентября 1519 года и завершилась 6 сентября 1522 года под командованием Хуана Себастьяна Элькано.
То́мас Гоббс (англ. Thomas Hobbes; 5 апреля 1588 года, Уилтшир, Англия — 4 декабря 1679 года, Дербишир, Англия) — английский философ-материалист, один из основателей современной политической философии[6][7], теории общественного договора[8] и теории государственного суверенитета. Известен идеями, получившими распространение в таких дисциплинах, как этика, теология, физика, геометрия и история.
Бе́нджамин Фра́нклин (англ. Benjamin Franklin; 17 января 1706, Бостон, Провинция Массачусетс-Бэй, Британская империя — 17 апреля 1790, Филадельфия, Пенсильвания, США) — американский политический деятель, дипломат, полимат, изобретатель, писатель, журналист, издатель[1], юморист. Один из лидеров войны за независимость США.
Объяснение:
