крот521
03.02.2022 10:51

Варiант 1
1. розташуйте у хронологічній послідовності назви племен, які проживали на території україни:
а) сармати (2) ; б) кіммерійці (1) ; в) скіфи; г) готи; д) анти.
2. кіммерійці з’явилися на території україни у:
а) х ст. до н. е. ; б) vii ст. до н. е. ; в) v ст. до н. е. ; г) viii ст. до н. е.
3. держава велика скіфія існувала у:
а) vii - v ст. до н. е. ; б) іv – ііі ст. до н. е. ; в) ііі – і ст. до н. е.
4. племена сарматів проживали в долині великих річок:
а) дон; б) вісла; в) одер; г) дніпро; д) дунай.
5. греки почали освоєння північного причорномор’я у :
а) viii ст. до н. е. ; б) vii ст. до н. е. ; в) v ст. до н. е.
6. боспорське царство за політичним устроєм було:
а) полісом; б) античною республікою; в) рабовласницькою монархією.
7. стародавні греки вирощували такі сільськогосподарські культури:
а) тютюн; б) ячмінь; в) виноград; г) картоплю; д) пшеницю.
8. що означає поняття „автохтонний”?
а) корінний житель; б) народ, який прийшов; в) вірної відповіді немає.
9. перші письмові відомості про слов’ян нам:
а) геродот; б) пліній старший; в) корнелій тацит; г) клавдій птоломей.
10. сусі стародавніх слов’ян були:
а) греки; б) хозари; в) булгари; г) ; д) германці.
варіант 2
1. „батьком історії” називають:
а) піфагора; б) геродота; в) гіппократа.
2. кіммерійці з’явилися на території україни у:
а) х ст. до н. е. ; б) vii ст. до н. е. ; в) іv ст. до н. е.
3. племена скіфів проживали в долинах великих річок:
а) дон; б) вісла; в) одер; г) дніпро; д) дунай.
4. розташуйте події у хронологічному порядку:
а) скіфія розпалася під ударами сарматів; б) війна скіфів з військами персидського царя дарія і; в) період найбільшої могутності скіфії; г) початок грецької колонізації північного причорномор’я.
5. назва „сармат” у перекладі з іранської мови означає „оперезаний мечем”:
а) так; б) ні; в) вірної відповіді немає.
6. у великому переселенні народів не приймали участь:
а) алани; б) скіфи; в) гунни; г) готи.
7. переселення давніх греків у північне причорномор’я було зумовлене:
а) бажанням збагатитися торгівлею; б) сподіванням одержати землю; в) пошуком нових ринків збуту ремісничих виробів; г) бажанням оволодіти новими для себе знаннями кочовиків.
8. коли греки почали освоєння північного причорномор’я :
а) у х ст. до н. е. ; б) у viіi ст. до н. е. ; в) у vіі ст. до н. е. ; г) у ііі ст. до н. е.
9. державу боспорське царство утворили:
а) скіфи; б) сармати; в) алани; г) греки.
10. назвіть ознаки античної республіки:
а) влада володаря передається у спадок; б) існують народні збори, які обирають володаря; в) призначення на основні посади відбувається на народних зборах; г) виборчих прав не мають жінки, раби та іноземці.
варіант 3
1. добу заліза на території україни започаткували:
а) скіфи; б) слов’яни; в) кіммерійці.
2. велику територію від дніпра до дону, частину криму, таманського та керченського півостровів у іх-vіі ст. до н. е. займала:
а) велика скіфія; б) кіммерія; в) таврія.
3. у vіі ст. до н. е. з глибин азії у північне причорномор’я вдерлися:
а) скіфи; б) кіммерійці; в) сармати.
4. держава скіфів була:
а) ранньофеодальною; б) рабовласницькою; в) демократичною.
5. столиця малої скіфії мала назву:
а) неаполь; б) скіфія; в) некрополь.
6. кіммерійці, скіфи, сармати, на думку багатьох вчених, є вихідцями з:
а) ірану; б) середньої азії; в) .
7. у якій послідовності перебували на території україни іраномовні племена:
а) сармати, скіфи, кіммерійці; б) скіфи, кіммерійці, сармати; в) кіммерійці, скіфи, сармати.
8. велика грецька колонізація розпочалася у:
а) іх ст. до н. е. ; б) vi ст. до н. е. ; в) iv ст. до н. е.
9. грецькі міста держави мали форму правління:
а) монархічну; б) республіканську; в) ранньофеодальну монархію.
10. грецькі міста-держави припинили своє існування у:
а) v ст. до н. е. ; б) x ст. н. е. ; в) v ст. н. е.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
ксюха280
31.07.2021 21:55

Саламинское сражение представляет собой греко-персидское морское сражение, которое происходило в рамках Греко-персидских войн.

Считается, что Саламинское сражение произошло в 28 сентября 480м года до нашей эры в Эгейском море в Сароническом зале у острова Саламин.

Битва случилась не просто так. Дело в том, что персидское войско заняло Афины, и начало его разрушение. Из-за того, что персы наносили городу разрушения, то афиняне поспешно эвакуировались на остров Саламин. И там между островом и материком был расположен греческий флот. Сколько именно кораблей там было неизвестно. Потому что Эсхил говорил о 311 кораблях, а Геродот говорил о 380 кораблях. Кто-то из греков предлагал уехать из Саламин и защищать Коринфский перешейк. Но стратег афинского войска Фемистокл сказал о том, что у греков есть все шансы победить персов из-за того, что пролив узкий. Далее Фемистокл отправил к персидскому царю посла, который сказал, что греки собираются бежать и уничтожить флот.  

Поэтому царь Ксеркс решил нападать на них.

На стороне греков было всего 300 и 400 кораблей, а на стороне персов – от 500 до 800 кораблей, а по другим сведениям от 1000 до 1207 кораблей. То есть персидский флот численно первосходил греческий во много раз.

Поэтому Фемистокл решил, что единственной возможностью нивелировать такой силовой перевес будет борьба в узком пространстве.

В итоге, потери тоже были разными. Греки потеряли 40 кораблей, а персы – 200. Потому Саламинское сражение закончилось победой греков.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Ros15011
31.07.2021 21:55

Объяснение:

также Тушинский вор или Калужский царёк (дата и место рождения неизвестны — погиб 11 (21) декабря 1610 года, Калуга) — самозванец, выдававший себя за сына Ивана IV Грозного, царевича Дмитрия Углицкого и, соответственно, за будто бы чудом мая 1606 года царя Лжедмитрия I.

Существует множество версий настоящего имени и происхождения Лжедмитрия II. До объявления своего царского имени в русском городе Стародубе, короткое время самозванец выдавал себя за Андрея Нагого — никогда не существовавшего родственника царя Дмитрия. На пике своего влияния самозванец контролировал значительную часть Русского царства, хотя ему не удалось взять Москву, которая оставалась под контролем администрации официального царя Василия IV Шуйского. В российской историографии (в отличие от Лжедмитрия I) Лжедмитрий II обычно царём не считается, так как он не контролировал Кремль, хотя ему присягнула значительная часть Руси.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота