Твердження «індійське золото «помстилося» європейцям».

Послание трумэна конгрессу от 12 марта 1947 г. представляет собой крупный акт со стороны сша в "холодной войне". президент сша цинично объявил, что агрессивный внешнеполитический курс сша предусматривает прямое вмешательство в дела других государств. основными чертами "доктрины трумэна" в отношении к европе являются следующие: 1. создание американских баз в восточной части средиземноморского бассейна с целью утверждения в этой зоне американского господства.2. демонстративная поддержка реакционных режимов в греции и турции в качестве бастионов американского империализма против новой демократии на (оказание военной и технической греции и турции, предоставление займов).3. непрерывный нажим на государства новой демократии, выражающийся в фальшивых обвинениях в тоталитаризме и в стремлении к экспансии, в атаках на основы нового демократического режима, в постоянном вмешательстве во внутренние дела этих государств, в поддержке всех антигосударственных, антидемократических элементов внутри стран, в демонстративном прекращении связей с этими странами, направленном на создание трудностей, на задержку развития этих стран, на срыв их индустриализации и т. д." ("информационное совещание представителей некоторых компартий в польше в конце сентября 1947 года". м., 1948. стр. 35 - 36).серьезность международного положения в настоящее время делает необходимым мое выступление перед объединенным заседанием конгресса. речь идет о внешней политике и национальной безопасности сша.сегодня я хочу представить для вашего рассмотрения и решения один из аспектов сложившейся обстановки и касающийся греции и турции.соединенные штаты получили настоятельную просьбу греческого правительства об оказании финансовой и . предварительные сообщения американской миссии в греции и посла сша в греции заявление греческого правительства, что насущно необходима, если греция должна остаться свободной страной.я не верю, что американский народ и конгресс останутся к призыву греческого греция должна стать самостоятельной, уважающей себя страной, ей необходимо оказать . и эту ей обязаны оказать соединенные штаты. некоторые виды финансовой и уже были предоставлены греции нами, но они недостаточны. нет другой страны, к которой греция могла бы обратиться, нет другой страны, которая хотела и могла бы обеспечить нужную поддержку греческому рассмотрели пути содействия оон в этом критическом положении. но ситуация требует немедленных действий, а оон и ее организации не в состоянии оказать греции требуемую внимание приковано также к соседу греции - турции. будущее турции как независимой и развитой страны не менее важно для свободолюбивых народов мира, чем будущее греции. обстоятельства, в которых теперь оказалась турция, существенно отличаются от обстоятельств, в каких находится греция. турция избегла несчастий, постигших грецию. а во время войны соединенные штаты и великобритания поддерживали турцию материальной . тем не менее турция сейчас нуждается в нашем полностью себе отчет во всем том, что подразумевает сша греции и турции, и буду об этом мы не придем на греции и турции в этот роковой час, последствия будут далеко идущими как на востоке, так и на западе. мы должны предпринять немедленные и решительные действия.учитывая вышесказанное, я прошу конгресс дать полномочия на греции и турции в размере 400 000 000 долларов на период до 30 июня 1948 г.в дополнение к финансовой я прошу конгресс санкционировать посылку американского гражданского и военного персонала в грецию и турцию по просьбе этих стран с целью оказания в реконструкции и надзора над использованием той финансовой и материальной поддержки, которая может быть предоставлена. я рекомендую также санкционировать инструктирование и обучение выбранного для этого турецкого и греческого персонала… "congressional record", march 12, 1947. commager, 704-706

Визрівання передумов скасування кріпацтва. Ска­сування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період

Наприкінці ХVІIІ ст., після поділу Польщі, більша частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Східна Україна тих часів поділялася на такі частини: Лівобережжя (Чернігівська і Полтавська губернії), Правобережжя (Київська, По­дільська і Волинська губернії), Слобожанщина (Харківська губернія) та Новоросія (південна, або степова, частина, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії). Кожна з цих частин мала свої особливості в розвитку економіки. Так, на Лівобережжі та Слобожанщині переважали дрібні та середні поміщицькі господарства, які використовували працю кріпаків, що гальмувало розвиток капіталізму. На Правобережжі та в Степовій Україні переважали великі латифундії; ця обставина сприяла розвитку капіталістичних відносин. Особливо це стосується Степової України, де був найнижчий процент кріпаків. Перед реформою 1861 p. він становив у Правобережній Україні, де кріпацтво існувало з давніх часів, 58% загальної кількості населення, в Лівобережжі — 35%, у Південній Україні — 25%; пересічно по всій Україні 40% населення становили покріпачені селяни. Найменше їх було в Таврійській губернії — 6%.

У першій половині XIX ст. тривав процес розкладу пануючих феодально-кріпосницьких відносин і розвитку капіталістичних відносин. Розвивалася промисловість, зростала кількість міст і міського населення, розвивався внутрішній ринок, розширювалися зв’язки із зовнішнім ринком — усе це збільшувало попит на товарну сільськогосподарську продукцію. Поміщики дедалі біль­ше втягувалися в товарно-грошові відносини: вони збільшують посівні площі, знеземлюють селян, розширюють урочну систему, купують свій більш досконалий сільськогосподарський реманент. Деякі поміщики намагалися раціоналізувати своє господарство: переймали досвід передових господарств, запровадили досягнення агрономії і агротехніки, переходили до багатопілля, застосовували найману робочу силу. Проте більшість їхніх спроб закінчувалася невдало.

Намагаючись підвищити прибутковість господарств, поміщики розширювали посіви технічних культур: коноплі, тютюну, льону. З 20-х років ХІХ ст. починають культивувати посіви цукрових буряків. Це було дуже вигідно: десятина землі, засіяна цукровими буряками, давала прибуток у чотири рази більший, ніж десятина пшениці.

У поміщицьких маєтках розводили коней, велику рогату худобу, овець. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець. У 1850 р. в Україні налічувалося близько 10 млн голів овець, з них майже половина тонкорунних.

Збільшувало прибутки поміщиків і промислове підприємництво. В маєтках будувались гуральні. Горілку продавали на місці і вивозили. Поміщики відкривали власні шинки, деякі з них мали до 20 шинків і більше. З 20-х років ХІХ ст. поміщики почали будувати цукрові заводи. Проте і в цукроваріння, і в суконну промисловість почав пробиватися купецький капітал.

Объяснение: